ДИСКУСІЙНІ ПИТАННЯ ЖИТЛОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ

Анотація

Проаналізовано сучасний стан формування соціального житла у контексті захисту інтересів вразливих категорій населення, зокрема переселенців. Сьогодні очевидним є факт, що розвиток соціального житлового фонду стає обов’язковим елементом ефективної державної житлової політики, оскільки переважна частина переселенців досі не має змоги самостійно орендувати чи придбати житло. З науково-аналітичної точки зору здійснено аналіз програм формування житлового фонду соціального призначення, що уможливило констатувати низький рівень і недостатню ефективність соціальної політики у сфері забезпечення переселенців доступним житлом. З плином часу ситуація не тільки не змінюється, а навпаки, стає все більш актуальною. Попри офіційну фінансову підтримку внутрішньо переміщених осіб (ВПО), значна частина переселенців дотепер не має можливості самостійно забезпечити себе житлом.
Початковий етап вирішення житлової проблеми переселенців полягає у процеду рі взяття їх на квартирний облік. Процес викликає ряд питань дискусійного характеру з огляду на проголошений державними органними курс на трансформацію системи соціального захисту населення, зокрема на те, що прийдешня реформа може ускладнити квартирний облік для переселенців. У зв’язку з цим обґрунтовується можливість протидії такому деструктивному процесу. У статті наголошено на недоцільності нехтування критерієм прожиткового мінімуму у включенні ВПО у склад квартирної черги на отримання соціального житла. Зазначену пропозицію варто розповсюдити й на інші моменти: на механізм оплати соціального житла та на порядок квартирного обліку у випадку відсутності у переселенців необхідних документів. Нагальність останнього аспекту підтверджено результатами соціологічного обстеження, які засвідчують, що у 38 % ВПО немає документів на підтвердження права на проживання, що формально вказує на відсутність у них юридичних підстав взяття на квартирний облік. Необхідність зміцнення прав ВПО на житло передбачає й перегляд сучасного підходу до механізму житлової оренди. В статті на основі статистичного матеріалу доводена нереалістичність надмірного відсотка заробітної плати, який йде на опла ту орендованої квартири. Обсяг заробітної плати, що витрачається на житлову оренду, в 1,5—2,5 раза перевищує критерії, рекомендовані Міжнародною організацією праці (МОП). В умов ах воєнного стану, коли держава запроваджує нові підходи до соціального захисту громадян житлом, важливо створювати надійні правові механізми за державною допомогою. Ця теза обґрунтована на т еоретичному аналізі категорії « галузі права» та «галузі законодавства», де пріоритет надається першій категорії, що відповідає конституційному праву країни. Метою статті є визначення економічних і юридичних основ захисту житлових інтересів переселенців (зокрема ВПО) в умовах трансформації житлової політики та системи соціального захисту в країні. Новизна полягає в обґрунтуванні економіко-правових умов соціального захисту ВПО у житловій сфері, які мають, по-перше, пріоритетне значення для механізму оновлення державної житлової політики; по-друге, розширюють трактування предмета житлового права. У дослідженні застосовано комплекс методів: науково-аналітичний, систематизації, індексний, варіації, табличний та картографічний, програмно-методологічний.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. Kravchenko, V. I., & Polivoda, K. V. (2006). Housing construction financing: latest trends. Kyiv.

[Кравченко, В. І., & Полівода, К. В. (2006). Фінансування будівництва житла: новітні тенденції. Київ].

2. Prokopehko, V. Y. (2014). Financial and credit instruments in the real estate market: definitional aspects. Scientific Bulletin of the Lviv State University of Internal Affairs. Economic Series, 1, 247—259. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvldu_e_2014_1_27.

[Прокопенко, В. Ю. (2014). Фінансово-кредитні інструменти на ринку нерухомості: дефініційні аспекти. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія економічна, 1, 247—259].

3. Novikov, V. M. (2018). Improving housing financing. Demography and social economy, 3 (34), 86—99. https://doi.org/10.15407/dse2018.03.086

[Новіков, В. М. (2018). Удосконалення фінансування житлового будівництва. Демографія та соціальна економіка, 3 (34), 86—99].

4. Shishkin, B. S. (2016). Poverty of the population of Ukraine by housing conditions. Demography and social economy, 1 (26), 51—64. https://doi.org/10.15407/dse2016.01.05

[Шишкін, В. С. (2016). Бідність населення України за житловими умовами. Демографія та соціальна економіка, 1 (26), 51—64].

5. Cherenko, L. V. (2018). Housing conditions of the population and the choice of priority areas of housing policy. Demography and social economy, 1 (32), 126—139. https://doi.org/10,15407/dse2018.01.126

[Черенько, Л. М. (2018). Житлові умови населення і вибір пріоритетних напрямів житлової політики. Демографія та соціальна економіка, 1 (32), 126—139].

6. Klimenko, Y. A. (2023). Deprivation in housing conditions and vectors of post-war housing policy. In: Quality of life of the population of Ukraine and the first consequences of the war, 116—127. M. V. Ptukha Institute of Demography and Social Research Kyiv. https://surl.li/fkrkbh

[Клименко, Ю. А. (2023). Позбавлення в житлових умовах та вектори післявоєнної житлової політики. Якість життя населення України та перші наслідки війни, 116—127. Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи. Київ].

7. Dyachkina, A. (2025, October 22). Who is considered an IDP and what benefits can they receive. Economic Truth. https://epravda.com.ua/finances/pilgi-dlya-vpo-shcho-mozhnaotrimati-vid-derzhavi-813192/

[Дячкіна, А. (2025, October 22). Кого вважають ВПО та які пільги можна отримати. Економічна правда].

8. Dudnik, R. M. (2015). The correlation between the branch of law and the branch of legislation. Scientific Bulletin of Uzhhorod National University. Series: Law, 32 (1), 11—16. https://visnyk-juris-uzhnu.com/wp-content/uploads/2020/12/No.32-1.pdf

[Дуднік, Р. М. (2015). Співвідношення галузі права та галузі законодавства. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право, 32 (1), 11—16].

9. Dudnyk, R. M. (2021, Sept. 17). Complex branches of law: The role and place in the legal system of Ukraine. Jurisprudence today: Between apology and creativity. In memory of Prof. Yu. M. Oborotov. Proceedings of the International scientific and practical conference, 162—165. Odesa, National University “Odesa Law Academy” (A. F. Kryzhanovsky, Ed.). Fenix. https://hdl.handle.net/11300/19589

[Дудник, Р. М. (2021, 17 верес. ). Комплексні галузі права: роль та місце в системі права України, Юриспруденція сьогодні: між апологією і креативністю. Пам’яті проф. Ю. М. Оборотова: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, 162–165, Нац. ун-т «Одеська юридична академія» (А. Ф. Крижановський, Ред.). Одеса: Фенікс].

10. Michurin, Ye. (2025). The Journal of V. N. Karazin Kharkiv National University. Series Law, 39) 235—240. https://www.researchgate.net/publication/395713133_ZITLOVE_PRAVO_UKRAINI_ VIKLIKI_SOGODENNA_TA_REALII_VOENNOGO_STANU

[Мічурін, Є. (2025). Житлове право України: виклики сьогодення та реалії воєнного стану. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право», 39, 235—240].

11. Mykolenko, О. І. (2003). Do there Exist Complex Branches of Law? Constitutional State, 6, 203—206. [Миколенко, О. І. (2003). Чи існують комплексні галузі права? Правова держава, 6, 203—206].