МОЖЛИВОСТІ ВПЛИВУ НА ЕКОНОМІЧНУ ПОВЕДІНКУ НАСЕЛЕННЯ: ЕКОНОМІЧНІ СТИМУЛИ VS ПІДШТОВХУВАННЯ

Анотація

У статті розкрито специфіку прийняття населенням економічних рішень з акцентом на обмежену увагу, і пов’язані з цим нераціональні дії економічних агентів, а також представлено аргументи щодо важливості врахування поведінкових чинників при прийнятті управлінських рішень в економічній сфері. На основі аналізу досліджень з прикладами успішних кейсів щодо можливостей впливу на зміну економічної поведінки населення було розглянуто приклади з практики прийняття рішень в Україні. Метою статті визначено обґрунтування необхідності використання у практиці розробки політики ідеї підштовхування та втручань поряд з традиційними економічними стимулами, з акцентом на проблему обмеженої уваги серед соціально вразливих контингентів. Новизна полягає в адаптації наявних у світовій практиці підходів використання механізмів впливу на економічну поведінку населення до української специфіки та підтвердженні гіпотези щодо можливостей здійснення такого впливу на практичному досвіді української політики. Дослідження базується на використанні класичних статистичних методів у формуванні доказової бази щодо важливості врахування поведінкової компоненти у процесі розробки політики. Для обґрунтування доцільності врахування поведінкових чинників обрано метод ретроспективних оцінок реакцій населення на різні державні програми, на основі чого висловлено гіпотези щодо можливих пояснень дій економічних агентів, особливо серед соціально вразливих груп. Для розрахунків чинників та впливів окремих програм використано мікродані обстежень: умов життя домогосподарств України (ОУЖД) та соціально-економічного становища домогосподарств (ОСЕСД), проведеного у 2023 р. за ініціативи Мінсоцполітики та технічного сприяння ЮНІСЕФ в Україні у зв’язку з призупиненням державного обстеження умов життя домогосподарств на період дії воєнного стану.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. Kahneman D., & Tversky, A. (1973). Availability: A Heuristic for Judging Frequency and Probability. Cognitive Psychology, 5, 207—232. https://doi.org/10.1016/0010-0285(73)90033-9

2. Tversky, A. & Kahneman, D. (1992). Advances in Prospect Theory: Cumulative Representation of Uncertainty. Journal of Risk and Uncertainty, 5, 297—323.

3. Thaler, R. H. (Ed.). (1993). Advances in behavioral finance. Russell Sage Foundation.

4. Thaler, R. H. (2024). Behavioral Economics. Why People Act Irrational and How to Benefit from It. Kyiv: Our Format.

[Талер, Р. (2024). Поведінкова економіка. Чому люди діють ірраціонально і як отримати з цього вигоду. Київ: Наш формат].

5. Thaler, R. H. (2017). Push: How to help people make the right choices. Kyiv: Our Format

[Талер, Р. (2017). Поштовх. Як допомогти людям зробити правильний вибір. Київ: Наш Формат].

6. Münscher, R., Vetter, M., & Scheuerle T. (2016). A review and taxonomy of choice architecture techniques. Journal of Behavioral Decision Making, 29 (5), 511—524. https://doi.org/10.1002/bdm.1897

7. Johnson, E. J. (2021). The elements of choice: Why the way we decide matters. New York, NY: Riverhead Books.

8. Michie, S., van Stralen, M. M., & West, R. (2011). The behaviour change wheel: A new method for characterising and designing behaviour change interventions. Implementation Science, 6 (1), 1—12. https://doi.org/10.1186/1748-5908-6-42

9. Borchardt, W., Kamzabek, T., & Lovallo, D. (2022). Behavioral strategy in the wild. Management Research Review, 45 (9). https://doi.org/10.1108/MRR-12-2021-0876

10. Datta, S., & Mullainathan, S. (2014). Behavioral design: A new approach to development policy. Review of Income and Wealth, 60 (1), 7—35. https://doi.org/10.1111/roiw.12093

11. Niedderer, K., Clune, S., & Ludden G. (Ed.). (2017). Design for behaviour change: Theories and practices of designing for change. Routledge.

12. Bucher, A. (2020). Engaged: Designing for behavior change. Rosenfeld Media.

13. Grimmelikhuijsen, S., Jilke, S., Olsen, A. L., & Tummers, L. (2017). Behavioral Public Administration: Combining Insights from Public Administration and Psychology. Public Admin Rev, 77, 45—56. https://doi.org/10.1111/puar.12609

14. Bhargava, S., & Manoli, D. (2015). Psychological frictions and the incomplete take-up of social benefits: Evidence from an IRS field experiment. American Economic Review. 105 (11), 3489—3529. https://doi.org/10.1257/aer.20121493

15. Lusardi, A., & Mitchell, O. (2011). Financial literacy around the world: An overview. Journal of Pension Economics & Finance, 10 (4), 497—508. https://doi.org/10.1017/S1474747211000448

16. Sims, C. A. (2003). Implications of rational inattention. Journal of Monetary Economics. 50 (3), 665—690. https://doi.org/10.1016/S0304-3932(03)00029-1 .

17. Maćkowiak, B., Matějka, F., & Wiederholt, M. (2023). Rational inattention: A review. Journal of Economic Literature, 61 (1), 226—273. https://doi.org/10.1257/jel.20211524 .

18. Malmendier, U., & Nagel, S. (2011). Depression babies: Do macroeconomic experiences affect risk taking. The Quarterly Journal of Economics, 126 (1), 373—416. https://doi.org/10.1093/qje/qjq004

19. Bhargava, S., Loewenstein, G., & Sydnor, J. (2017). Choose to lose: Health plan choices from a menu with dominated option. The Quarterly Journal of Economics, 132 (3), 1319— https://doi.org/10.1093/qje/qjx011

20. Campbell, J. Y. (2016). Restoring rational choice: The challenge of consumer financial regulation. American Economic Review, 106 (5), 1—30. https://doi.org/10.1257/aer.p20161127

21. Kling, J. R., Mullainathan, S., Shafir, E., Vermeulen, L. C., & Wrobel, M. V. (2012). Comparison friction: Experimental evidence from Medicare drug plans. The Quarterly Journal of Economics, 127 (1), 199—235. https://doi.org/10.1093/qje/qjr055

22. Linos, E., Prohofsky, A., Ramesh, A., Rothstein, J., & Unrath, M. (2022). Can nudges increase take-up of the EITC? Evidence from multiple field experiments. American Economic Journal: Economic Policy, 14 (4), 432—452. https://doi.org/10.1257/pol.20200603

23. Bergman, P., Chetty, R., DeLuca, S., Hendren, N., Katz, L. F., & Palmer, P. (2023). Creating moves to opportunity: Experimental evidence on barriers to neighborhood choice. National Bureau of Economic Research. https://doi.org/10.3386/w26164

24. Ko, W, & Moffitt, R. A. (2022). Take-up of social benefits. National Bureau of Economic Research. NBER Working Paper, 30148. https://doi.org/10.3386/w30148