ВІДТВОРЕННЯ НАСЕЛЕННЯ ПІСЛЯ ІНТЕНСИВНИХ ВОЄННИХ КОНФЛІКТІВ

Анотація

Війни є невід’ємною складовою історії людства. Унікальність ситуації в Україні зу мовлена тим, що масштабна тривала війна високої інтенсивності ведеться в країні, де демографічна ситуація відповідає Другому демографічному переходу. До цього часу масштаб ні воєнні конфлікти відбувались у країнах з незавершеним Першим демографічним переходом. Цей факт ускладнює проведення історичних аналогій для визначення перспектив повоєнного демографічного відновлення в Україні. Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей відтворення населення у повоєнний період у країнах, які перебувають на різних етапах Першого демографічного переходу. Новизна роботи полягає у тому, що вперше концепцію демографічного переходу використано як інструмент аналізу перспектив на шляху демографічного відновлення у повоєнний період. Основними методами стали систематизація, узагальнення, структурно-логічний, порівняльний та графічний аналіз. Під час дослідження було проаналізовано основні характеристики демографічного розвитку до початку воєнного конфлікту та після його завершення в Іраку, Ірані, Сирії, Боснії і Герцеговині, В’єтнамі, Руанді. Чітко простежується, що високий рівень народжуваності та молода вікова структура населення напередодні війни сприяли швидкому поверненню на довоєнний рівень чисельності населення в Іраку, Ірані, В’єтнамі, Руанді попри втрати у війні, попри масштабну еміграцію, як це було у Сирії. Боснія і Герцеговина, хоча й не відновила чисельність населення, але наслідки війни були пом’якшені певним перевищенням народжуваності над смертністю у повоєнний період. Водночас певні обмеження у процесі порівнянь пов’язані з недостатністю необхідної інформації. Повне демографічне відновлення після потрясіння на кшталт війни, країни, яка завершила Перший демографічний перехід, має наднизьку народжуваність та прискорене старіння населення, зараз видається малоймовірним.

ЛІТЕРАТУРА / REFERENCES

1. Van de Kaa, D. J. (2001, June). Second demographic transition: Concepts, dimensions, new evidence. Paper presented at the meeting in Bad Herrenalb, Germany. http://www.demogr.mpg.de/papers/workshops/010623_paper04.pdf

2. Mezentseva, N., & Kondras’, N. (2015). Second demographic transition: Origins and Economic and Social Geography. Collection of Scientific Papers, (73), 51—56. https://doi.org/10.17721/2413-7154/2015.73.51-56

[Мезенцева, Н., & Кондрась, Н. (2015). Другий демографічний перехід: витоки та концепції. Економічна та соціальна географія. Збірник наук. праць. (73), 51—56].

3. Gladun, O. M. (2018). Essays on the demographic history of Ukraine in the 20th century. Kyiv: NAS of Ukraine, Ptoukha Institute for Demography and Social Studies, 224 р. https://idss.org.ua/monografii/Gl.pdf

[Гладун, О. М. (2018). Нариси з демографічної історії України ХХ століття. Kиїв:. НАН України, Ін-т демограф. та соціальн. дослідж ім. М. В. Птухи, 224 с.].

4. Krimer, B. (2023). Family policy in post-war conditions: Conclusions for Ukraine. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. Demography and Social Economy, 4 (54), 3—20. https://doi.org/10.15407/dse2023.04.003

[Крімер, Б. (2023). Сімейна політика в повоєнних умовах: висновки для України. Демографія та соціальна економіка, 4 (54), 3—20].

5. Aksyonova, S. (2022). Rebound in fertility in Ukraine: Expectations, factors, obstacles. Demography and Social Economy, 4 (50), 3—22. https://doi.org/10.15407/dse2022.04.003

[Аксьонова, С. (2022). Компенсаційний приріст народжуваності в Україні: очікування, чинники, перепони. Демографія та соціальна економіка, 4 (50), 3—22].

6. Puhachova, M. V. (2024). The Russian-Ukrainian war: The possibility of assessment of demographic losses. Statistics of Ukraine, 1, 61—68. https://doi.org/10.31767/su.1(104)2024.01.06

7. Gladun, O. M., & Puhachova, M. V. (2024). Demographic losses of the Balkan countries resulting from the wars. Demography and Social Economy, 3 (57), 3—23. https://doi.org/10.15407/dse2024.03.003

[Гладун, О. М., & Пугачова, М. В. (2024). Демографічні втрати балканських країн унаслідок воєн. Демографія та соціальна економіка, 3 (57), 3—23].

8. Abbasi, M. J., Mehryar, A., Jones, G., & McDonald, P. (2001). Revolution, war and modernization: Population policy and fertility change in Iran. International Union for the Scientific Study of Population. https://iussp.org/sites/default/files/Brazil2001/s20/S20_P01_Abbasi.pdf

9. Aghajanian, A. (1991). Population change in Iran, 1966–86: A stalled demographic transition? Population and Development Review, 17 (4), 703—715. https://doi.org/10.2307/1973603

10. Staveteig, S. E. (2011). Genocide, nuptiality, and fertility in Rwanda and Bosnia-Her zegovina (Doctoral dissertation, University of California, Berkeley). https://escholarship.org/uc/item/0t58z112

11. Abu-Musa, A. A., Kobeissi, L., Hannoun, A. B., & Inhorn, M. C. (2008). Effect of war on fertility: A review of the literature. Reproductive Biomedicine Online, 17 (Suppl 1), 43—53. https://doi.org/10.1016/s1472-6483(10)60189-7

12. Brooks, D. J., et al. (2019). The demographic transition theory of war: Why young societies are conflict-prone and old societies are the most peaceful. International Security, 43 (3), 53—95. https://doi.org/10.1162/isec_a_00335

13. Population Reference Bureau (PRB). (2009, November 12). Discuss online: Does a young age structure thwart democratic governments? https://www.prb.org/resources/prb-discussonline-does-a-young-age-structure-thwart-democratic-governments/

14. Thayer, B. A. (2009). Considering population and war: a critical and neglected aspect of conflict studies. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences 364 (1532), 3081—3092. https://doi.org/10.1098/rstb.2009.0150

15. Banister, J. (1993). Vietnam: Population dynamics and prospects (Indochina Research Monograph No. 6). Institute of East Asian Studies, University of California, Berkeley. https://digitalassets.lib.berkeley.edu/ieas/IRM_06.pdf

16. United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2024). World population prospects 2024. https://population.un.org/wpp/

17. The Heidelberg Institute for International Conflict Research. (2023). Conflict barometer https://hiik.de/wp-content/uploads/2024/12/coba23_v3.pdf

18. Uppsala Conflict Data Program (UCDP). (2024). UCDP dyadic dataset version 24.1. https://ucdp.uu.se/downloads/dyadic/ucdp-dyadic-241-xlsx.zip

19. Davies, S., Engström, G., Pettersson, T., & Öberg, M. (2024). Organized violence 1989—2023, and the prevalence of organized crime groups. Journal of Peace Research, 61 (4).

20. Harbom, L., Melander, E., & Wallensteen, P. (2008). Dyadic dimensions of armed conflict, 1946—2007. Journal of Peace Research, 45 (5).

21. Caldwell, J. C., & Caldwell, P. (2001). Regional paths to fertility transition. Journal of Population Research, 18, 91—117. https://doi.org/10.1007/BF03031884

22. Nikolaev, S., Yuskiv, Kh., & Velichko, O. (2019). A Review of the Conflicts Between Iran and Iraq. International Relations, Public Communications and Regional Studies, 2 (6), 97—107. https://relint.vnu.edu.ua/index.php/relint/article/view/114/104

[Ніколаєв, С., Юськів, Х., & Величко, О. (2019). Огляд конфліктів між Іраном та Іраком. Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії, 2 (6), 97—107].

23. Ndahetwa, B. O. (2023). The effect of demography as a strategic resource on Iran-Iraq In 2nd International Selçuk Scientific Researches Congress. https://www.researchgate.net/publication/375029863

24. Encyclopaedia Britannica. (2025, April 25). Iran-Iraq war 1980—1988. https://www.britannica.com/event/Iran-Iraq-War

25. Kurzman, C. (2013, October 31). Death tolls of the Iran-Iraq war. https://kurzman.unc.edu/death-tolls-of-the-iran-iraq-war/

26. Abbasi-Shavazi, M. J. (2001). The fertility revolution in Iran. Population & Societies, (373), 1—4. https://shs.cairn.info/journal-population-and-societies-2001-10-page-1?lang=en

27. Lavasani, S. (2021, June 3). Iran’s fertility rate alarmingly low. Tehran Times. https://www.tehrantimes.com/news/461656/Iran-s-fertility-rate-alarmingly-low

28. Asadisarvestani, K., & Sobotka, T. (2023). A pronatalist turn in population policies in Iran and its likely adverse impacts on reproductive rights, health and inequality: A critical narrative review. Sexual and Reproductive Health Matters, 31 (1), 2257075. https://doi.org/10.1080/26410397.2023.225707532.

29. Сourbage, Y. (2022). The recent Iraqi demography: Between demographic transition and ethno-confessional differences. French Research Centre on Iraq (CFRI). https://www.cfri-irak.com/en/article/the-recent-iraqi-demography-between-demographictransition-and-ethno-confessional-differences-2022-06-27

30. Bakawan, A. (2023). Iraq is on the verge of a demographic disaster. Centre français de recherche sur l’Irak (CFRI). https://cfri-irak.com/en/article/iraq-is-on-the-verge-of-ademographic-disaster-2023-08-28

31. Loft, P., Sturge, G., & Kirk-Wade, E. (2023). The Syrian civil war: Timeline and statistics (Research Briefing). House of Commons Library, UK Parliament. https://commonslibrary.parliament.uk/research-briefings/cbp-9381/

32. UN Human Rights Office (2022, June 28). UN Human Rights Office estimates more than 306,000 civilians were killed over 10 years in Syria conflict. https://www.ohchr.org/en/press-releases/2022/06/un-human-rights-office-estimates-more-306000-civilians-werekilled-over-10

33. Kešeljević, A., & Spruk, R. (2024). Estimating the effects of Syrian civil war. Empirical Economics, 66, 671—703. https://doi.org/10.1007/s00181-023-02470-2

34. UNHCR (2024, November 7). Operational data portal: Syria. https://data.unhcr.org/en/situations/syria

35. Shuraiki, M. (2020). Demographic rupture and prospects of population dynamics in Istishraf: The Arab Center for Research and Policy Studies and the Doha Institute for Graduate Studies, 5(5). https://istishraf.dohainstitute.org/en/issue05/Pages/art05.aspx

36. Hastings, M. (2018). Vietnam: An epic tragedy, 1945—1975. Harper Collins. https://www.harpercollins.com/products/vietnam-max-hastings?variant=32116775583778

37. Chiarini, G. (2022). Ecocide: From the Vietnam War to International Criminal Jurisdiction? Procedural Issues In-Between Environmental Science, Climate Change, and Cork Online Law Review. https://ssrn.com/abstract=4072727

38. Mizoguchi, N. (2010). The consequences of the Vietnam War on the Vietnamese population (Doctoral dissertation, University of California). https://escholarship.org/uc/item/0sh7j7s9

39. Banens, M. (1999). Vietnam: A reconstitution of its 20th century population history. HAL Open Science. https://hal.science/hal-00369251

40. Johansson, A., Thi Hoa, H., The Lap, N., Diwan, V., & Eriksson, B. (1996). Population policies and reproductive patterns in Vietnam. The Lancet, 347, 1529—1532. https://www.thelancet.com/pdfs/journals/lancet/PIIS0140-6736(96)90676-5.pdf

41. Des Forges, A. (1999). Leave none to tell the story: Genocide in Rwanda. Human Rights Watch. https://www.hrw.org/report/1999/03/01/leave-none-tell-story/genociderwanda

42. Reydams, L. (2020). ‘More than a million’: The politics of accounting for the dead of the Rwandan genocide. Review of African Political Economy, 48 (168), 235—256. https://doi.org/10.1080/03056244.2020.1796320

43. Prunier, G. (1999). The Rwanda crisis: History of a genocide (2nd ed.). Fountain Publishers Limited. https://web.archive.org/web/20140416173909/http://books.google.com/books?id=O3aNPwAACAAJ

44. Legros, D., Paquet, C., & Nabeth, P. (2001). The evolution of mortality among Rwandan refugees in Zaire between 1994 and 1997. In: H. E. Reed & C. B. Keely (Eds.). Forced migration & mortality. National Academy Press. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK223348/

45. UNHCR (2000). The State of the World’s Refugees 2000: Fifty years of humanitarian action — Chapter 10: The Rwandan genocide and its aftermath. https://www.unhcr.org/media/state-worlds-refugees-2000-fifty-years-humanitarian-action-chapter-10-rwandangenocide-and

46. Walque, D., & Verwimp, P. (2010). The demographic and socio-economic distribution of excess mortality during the 1994 genocide in Rwanda. Journal of African Economies, 19(2), 141—162. https://doi.org/10.1093/jae/ejp029

47. Kabagwira, A., & Tallon, F. (1991). Pauvrete et demographie au Rwanda [Poverty and demography in Rwanda]. Imbonezamuryango, 22, 10—18. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/12284739/

48. Wadhams, N. (2010). Progress in Rwanda’s drive to slow population growth. The Lancet, 376 (9735), 81—82. https://www.thelancet.com/journals/lancet/article/PIIS0140-6736(10)61063-X/fulltext

49. National Institute of Statistics of Rwanda. Thematic Report: Post Enumeration Survey (2022). https://www.statistics.gov.rw/data-sources/censuses/Population-and-Housing-Census/fifth-population-and-housing-census-2022/rphc5-thematic-reports/rphc5-thematic-report-post-enumeration-survey

50. UNHCR (1999). The humanitarian operation in Bosnia, 1992—1995: Dilemmas of nego tiating humanitarian access. https://www.unhcr.org/sites/default/files/legacy-pdf/3ae6a0c58.pdf

51. United Nations (2024, April). Security Council hears of progress in Bosnia despite ‘worrying’ trend of genocide denial. https://news.un.org/en/story/2024/04/1149211

52. Federalni zavod za statistiku Federacije Bosne i Hercegovine (1992). Popis stanovništva https://fzs.ba/index.php/popis-stanovnistva/popis-stanovnistva-1991-i-stariji/

53. Eurydice (2023, November 27). Bosnia and Herzegovina. 1.3. Population: Demographic situation, languages and religions. European Union. https://eurydice.eacea.ec.europa.eu/national-education-systems/bosnia-and-herzegovina/population-demographicsituation-languages-and

54. Pasalic, S., & Pasalic, D. (2016). Migration losses of Bosnia and Herzegovina and demographic aging. IJASOS: International E-Journal of Advances in Social Sciences, 2 (6), 650—658. http://ijasos.ocerintjournals.org/en/download/article-file/261786