ВИТРАТИ ДОМОГОСПОДАРСТВ УКРАЇНИ: ТИПОЛОГІЯ ТА СТРУКТУРНІ ВІДМІННОСТІ

Анотація

Метою дослідження є вивчення структурних відмінностей у витратах домогосподарств, типологізація домогосподарств за рівнем доходу та соціально-демографічними характеристиками для виявлення різниці у їхніх споживчих можливостях, виокремлення найбільш вразливих до криз та потрясінь, розробки рекомендацій до соціальної політики держави. Обстеження соціально-економічного становища домогосподарств, у проведенні якого автори брали безпосередню участь, дало змогу заповнити інформаційну прогалину, що виникла внаслідок відміни Обстеження умов життя домогосподарств (проводилось Державною службою статистики України з 1999 р.). Отримано базу даних та розраховано показники, що характеризують різні аспекти умов життя домогосподарств. Проаналізовано рівні бідності для різних типів домогосподарств за двома критеріями (абсолютним, за критерієм фактичного прожиткового мінімуму та відносним, 75 % медіанного рівня сукупних еквівалентних витрат). Результати дослідження свідчать про значні структурні відмінності в споживчих витратах між бідними та небідними домогосподарствами, а також між домогосподарствами з дітьми та без дітей. Серед сімей з дітьми у найгіршому становищі перебувають багатодітні родини. Виявлено, що в умовах війни домогосподарства змушені знижувати рівень споживання певних товарів та послуг, що спричиняє зниження рівня життя, особливо для найбільш вразливих верств населення. Водночас дослідження показало, що домогосподарства з більш високим рівнем доходу мають більшу гнучкість у витратах, що дає змогу їм краще адаптуватись до кризових умов. Проаналізовано структуру сукупних витрат різних за складом сімей до повномасштабного вторгнення та після. Показано, що порівняно з 2021 роком відчутно зросли витрати на харчування, на охорону здоров’я, придбання предметів домашнього вжитку; меншою мірою зросли витрати на придбання одягу та взуття. Разом з тим відбулось різке зниження частки витрат на особисте підсобне господарство, грошову допомогу родичам, купівлю нерухомості, капітальний ремонт, будівництво житла та інших будівель, купівлю акцій, валюти, вклади до банків тощо.

Розраховано показники середньодушового споживання продуктів харчування для сімей з дітьми та без дітей, для сімей з однією дитиною, двома дітьми, трьома і більше дітьми. Проаналізовано структуру витрат сімей, які потенційно мають вищі ризики бідності та вразливості: сім’ї з дітьми, де є особи з інвалідністю, сім’ї з дітьми, де є пенсіонери та особи з інвалідністю, сім’ї з дітьми, де всі дорослі непрацездатні, сім’ї з ВПО та ін.

Методологія дослідження включає використання статистичних методів для аналізу даних, отриманих на основі загальнонаціонального вибіркового Обстеження соціально-економічного становища домогосподарств (ОСЕСД), Обстеження умов життя домогосподарств (ОУЖД), результати якого є репрезентативними для всієї сукупності домогосподарств України. Також використано методи аналізу та синтезу, порівняння, системного підходу, групування, структурного аналізу. Результати проведеного дослідження можуть бути корисними для формування рекомендацій щодо соціальної політики та заходів підтримки найбільш уразливих груп населення, а ще для розробки ефективних стратегій допомоги в умовах кризи. Дослідження також надає нові підходи до розуміння соціально-економічних наслідків війни для споживчих можливостей різних типів домогосподарств в Україні.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. Engle, E. (1895). Die Lebenskosten belgischer Arbeiter-Familien: Früher und jetzt. Dresden: Heinrich. 124 p.

2. Modigliani, F., & Brumberg, R. (1955). Utility analysis and the consumption function: An interpretation of cross-section data. Post-Keynesian Economics, 388—436. London: Allen and Unwin.

3. Friedman, M. (1957). A theory of the consumption function. Princeton University Press.

4. Ketkar, S. L., & Cho, W. (1982). Demographic factors and the pattern of household expenditures in the United States. Atlantic Economic Journal, 10 (3), 16—27. https://doi. org/10.1007/bf02300157

5. Nowak, J., & Kochkova, O. (2011). Income, culture, and household consumption expenditure patterns in the European Union: Convergence or divergence? Journal of International Consumer Marketing, 23 (3—4), 260—275. https://doi.org/10.1080/08961530. 2011.578062

6. Fahey, T., Nolan, B., & Mâitre, B. (2004). Housing expenditures and income poverty in EU countries. Journal of Social Policy, 33 (3), 437—454. https://doi.org/10.1017/ s0047279404007767

7. Libanova, E. (Ed.). (2019). Human development in Ukraine: Assessment and forecasting of living standards. Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine https://idss.org.ua/arhiv/monografia__2019.pdf

[Лібанова, Е. М. (ред.). (2019). Людський розвиток в Україні. Оцінка та прогноз рівня життя населення. Київ: Ін-т демографії та соц. дослідж. ім. М. В. Птухи НАН України].

8. Cherenko, L., et al. (2021). Social exclusion, inequality and child poverty. Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. https://idss.org.ua/arhiv/Монографія_БІДНІСТЬ_ДІТЕЙ %20(PDF).pdf

[Черенько, Л. М. та ін. (2021). Соціальне відторгнення, нерівність та бідність дітей. Київ: Ін-т демографії та соц. дослідж. ім. М. В. Птухи НАН України].

9. Libanova, E., et al. (2024). Poverty and inequality in Ukraine under the influence of COVID-19: Assessment approaches (2nd ed.). Institute for Demography and Life Quality Problems of the NAS of Ukraine. https://www.idss.org.ua/arhiv/New_БІДНІСТЬ%20 ТА%20НЕРІВНІСТЬ%20В%20УКРАЇНІ%20ПІД%20ВПЛИВОМ%20COVID-19%20 ПІДХОДИ%20ДО%20ОЦІНЮВАННЯ-1.pdf

[Лібанова, Е. та ін. (2024). Бідність та нерівність в Україні під впливом COVID-19: підходи до оцінювання (2-е вид.). Київ: Ін-т демографії та проблем якості життя НАН України].

10. Sydorchuk, A., Kyrylenko, O., Koval, S., & Sydor, I. (2022). Expenditure analysis as a component of household financial condition assessment. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 3 (44), 82—91. https://doi.org/10.55643/fcaptp.3.44.2022.3786

[Сидорчук, А., Кириленко, О., Коваль, С., & Сидор, І. (2022). Аналіз витрат як складова оцінки фінансового стану домогосподарств. Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики, 3 (44), 82—91].

11. Yasyishena, V., Doliuk, A., & Yarova, Y. (2024). Policy of management of the household budget. Herald of Khmelnytskyi National University. Economic Sciences, 326 (1), 280—288. https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-326-44

[Ясишена, В., Долюк, А., & Ярова, Ю. (2024). Політика управління бюджетом домогосподарств. Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки, 326 (1), 280—288].

12. Lopushnyak, G., Polіakova, S., Kohatko, Y., Ryabokon, I., Fomenko, O., & Mylyanyk, R. (2025). Consumer behaviour of ukrainian households: factors, strategies, changes under the influence of war. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 1 (60), 522—542. https://doi.org/10.55643/fcaptp.1.60.2025.4645

13. Kogatko, Y. (2012). Changes in the standard of living of urban and rural populations in 1980—2010. Economic and Social Geography, 64, 77—87. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ esg_2012_64_11

[Когатько, Ю. (2012). Зміни в рівні життя населення села і міста в 1980—2010 роках. Економічна та соціальна географія, 64, 77—87].

14. Reut, A., & Klymenko, Y. (2022). The impact of COVID-19 on the socio-economic situation of Ukraine’s population. Economy and Society, 41. https://doi.org/10.32782/2524- 0072/2022-41-9

[Реут, А., & Клименко, Ю. (2022). Вплив COVID-19 на соціально-економічне становище населення України. Економіка та суспільство, 41].

15. Zaiats, V. (2024). Financial behavior of households in the context of their resilient development. Demography and Social Economy, 1 (55), 41—58. https://doi.org/10.15407/ dse2024.01.041

[Заяць, В. (2024). Фінансова поведінка домогосподарств у контексті їх резильєнтного розвитку. Демографія та соціальна економіка, 1 (55), 41—58].

16. Shishkin, V. S. (2016). Poverty population in Ukraine by housing conditions. Demography and Social Economy, 1 (26), 51—64. https://doi.org/10.15407/dse2016.01.051

[Шишкін, В. С. (2016). Бідність населення України за житловими умовами. Демографія та соціальна економіка, 1 (26), 51—64].