МОДЕЛЮВАННЯ ВПЛИВУ ПАНДЕМІЇ COVID-19 ТА ВІЙНИ НА БІДНІСТЬ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті висвітлено результати виконання Інститутом демографії та проблем якості життя НАН України наукового дослідження і розробки проєкту «Зростання нерівності та бідності в Україні внаслідок пандемії COVID-19»1 . Автори дослідили соціально-економічні наслідки пандемії Covid-19 для бідності в Україні. З огляду на глибокі соціально-економічні трансформації, спричинені пандемією, аналіз рівня бідності в Україні після кризи Covid-19 є надзвичайно важливим. До 2020 р. Україна демонструвала помірно позитивну динаміку зниження рівня бідності, проте пандемія де стабілізувала ці тенденції. Наслідки кризи Covid-19 призвели до значного зростання бідності, а за умов відсутності пандемії тенденція поступового скорочення бідності продовжилася б. Система соціального захисту виявилась недостатньо ефективною для пом’якшення наслідків такого шоку. У результаті змінився соціальний профіль вразливих груп, за межею бідності опинилися навіть ті групи населення, які до цього не належали до вразливих.

Метою даної статті є розроблення альтернативного сценарію соціально-економічного розвитку України за умови відсутності пандемії Covid-19 та війни, а також оцінка втрат у масштабах бідності внаслідок війни та пандемії через моделювання базових показників бідності. Основний метод оцінки рівня бідності — мікроімітаційне моделювання (всі макроекономічні припущення, засновані на допандемічних прогнозах на основі офіційної статистики). Прогноз бідності за сценарієм без пандемії дає змогу оцінити реальний вплив Covid-19 на бідність та масштаби втрат у порівнянні з контрфактичним сценаріїєм продовження доковідного тренду скорочення бідності. У 2020 р. внаслідок короновірусної кризи в Україні відбулося значне зростання масштабів абсолютної бідності, це відбулося вперше після 2016 р., оскільки період 2017—2019 рр. характеризувався як період активного підвищення показників рівня життя та зменшення масштабів бідності. Авторами визначено, що в разі відсутності пандемічного шоку спостерігалася б тенденція до подальшого скорочення масштабів бідності в країні — зокрема скорочення бідності за витратами нижче фактичного прожиткового мінімуму на 6,8 в.п. У статті проаналізовано, яка чисельність осіб опинилася за межею бідності внаслідок пандемії. Контрфактичне моделювання сценарію без пандемії показало, що пандемія Covid-19 призвела до того, що у 2020 р. додатково 1,8 млн людей опинилися за межею бідності. У 2021 р. відбулося покращення ситуації, як порівняти із 2020 р., було зафіксовано помітне зниження масштабів абсолютної бідності. Абсолютні втрати від пандемії дещо скоротилися, проте все одно становили приблизно 1,4 млн осіб нових бідних. Втрати внаслідок війни були ще більш суттєвими, адже війна призвела до того, що додатково 6,1 млн осіб стали бідними. Вплив війни після 2022 р. на бідність був значно вагомішим ніж вплив Covid-19 у 2020 р. Кумулятивний негативний вплив пандемії та війни на бідність значно ускладнює повернення до доковідних тенденцій скорочення бідності. Результати дослідження можуть бути корисними для формування ефективних стратегій реагування в кризових умовах, зокрема для розроблення заходів підтримки найвразливіших груп населення, аби унеможливити їх потрапляння до категорії бідних.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. Mahler D. G. , Yonzan N., Lakner C., Castaneda Aguilar R. A., & Wu H. (2021). Updated estimates of the impact of COVID-19 on global poverty: Turning the corner on the pandemic in 2021? The World Bank. https://blogs.worldbank.org/opendata/updatedestimates-impact-covid-19-global-poverty-turning-corner-pandemic-2021

2. Libanova, E., et al. (2024). Poverty and inequality in Ukraine under the influence of COVID-19: Assessment approaches (2nd ed.). Institute for Demography and Life Quality Problems of the NAS of Ukraine. https://surl.lu/qkxgkg

[Лібанова, Е. та ін. (2024). Бідність та нерівність в Україні під впливом COVID-19: підходи до оцінювання (2-ге вид.). Київ: Ін-т демографії та проблем якості життя НАН України].

3. Assessment of the socio-economic impact of COVID-19 on Ukraine (2020). United nations Ukraine. https://ukraine.un.org/sites/default/files/2021-06/SEIA_UKR.pdf

[Оцінка соціально-економічного впливу COVID-19 на Україну (2020). ООН в Україні].

4. Cherenko, L., et al. (2020). The impact of the coronavirus crisis on poverty: first con sequences for Ukraine Institute for Demography and Life Quality Problems of the NAS of Ukraine. https://idss.org.ua/arhiv/poverty_forecast.pdf

[Черенько Л., та ін. (2020). Вплив коронавірусної кризи на бідність: перші наслідки для України. НАН України, ІДСД. ім. М. В. Птухи. Київ].

5. Mahler, D.G., Yonzan, N., & Lakner, Ch. (2022). The Impact of COVID-19 on Global Inequality and Poverty Policy Research working paper, World Bank Group. http://documents.worldbank.org/curated/en/099250510052241154

6. Patel, J.A., et al. (2020). Poverty, inequality and COVID-19: the forgotten vulnerable Public Health 183, 110. https://doi.org/10.1016/j.puhe.2020.05.006

7. Whitehead, M, Taylor-Robinson, D., & Barr, B. (2021). Poverty, health, and Covid-19. https://doi.org/10.1136/bmj.n376

8. Bargain, Ol., Bernard, T., & Aminjonov, U. (2021). Poverty and exposure to Covid-19: The role of income support VoxEU. https://cepr.org/voxeu/columns/poverty-and-exposurecovid-19-role-income-support

9. Libanova, E. (2020). Poverty of the population of Ukraine: methodology, techniques and practice of analysis. Institute for Demography and Life Quality Problems of the NAS of Ukraine https://www.idss.org.ua/arhiv/Бідність%20населення%20України%20 методологія,%20методика%20та%20практика%20аналізу.pdf

[Лібанова, Е. (2020) Бідність населення України: методологія, методика та практика аналізу. НАН України, ІДСД ім. М. В. Птухи. Київ].

10. Cherenko, L. (2021). Model of the standard of living in conditions of socio-economic instability: monograph. Institute for Demography and Life Quality Problems of the NAS of Ukraine. https://www.idss.org.ua/arhiv/Model.pdf

[Черенько, Л. (2021). Модель рівня життя в умовах соціально-економічної нестабільності: монографія. Ін-т демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України].

11. Spielauer, M. (2003). A dynamic socio-demographic Microsimulation model for Аustria: General Framework and an Application for Educational Projections. Doctor’s Thesis. Wien. http://www.spielauer.ca/PhD_MartinSpielauer.pdf

12. Klevmarken, A. (2022). Microsimulation: A tool for economic analysis. International Journal of Microsimulation, 15 (1), 6—14. https://doi.org/10.34196/ijm.00246

13. Sarioglo, V. (2021). Microdata in socio-economic research Institute for Demography and Life Quality Problems of the NAS of Ukraine. https://idss.org.ua/arhiv/microdata.pdf

[Саріогло, В. (2021). Мікродані у соціально-економічних дослідженнях. НАН України, Ін-т демографії та соц. досліджень ім. М. В. Птухи].

14. Vos, R., & Sánchez, M. V. (2010). A non-parametric microsimulation approach to assess changes in inequality and poverty (Working Paper No. 94). United Nations, Department of Economic and Social Affairs. https://www.un-ilibrary.org/content/papers/25206656/92/read

15. Almeida, V., Barrios, S., & Christl, M. (2021). The impact of COVID-19 on households’ income in the EU. Journal of Economic Inequality. https://doi.org/10.1007/s10888-021- 09485-8

16. Canto Sanchez, O., Figari, F., & Fiorio, C. V. (2021). Welfare resilience at the onset of the COVID-19 pandemic in a selection of European countries: Impact on public finance and household incomes. Review of Income and Wealth. https://doi.org/10.1111/roiw.12530

17. Lustig, N. (2021). The impact of COVID-19 on inequality and poverty in Mexico. Estudios Económicos, 36 (1). https://doi.org/10.24201/ee.v36i1.416

18. Moyer J.D., et al. (2022). How many people is the COVID-19 pandemic pushing into poverty? A long-term forecast to 2050 with alternative scenarios. PLOS ONE, 17 (7), https://doi.org/10.1371/journal.pone.0270846