(НЕ)ЧОЛОВІЧА СПРАВА?! МІГРАЦІЇ ЧОЛОВІКІВ З УКРАЇНИ ЗА КОРДОН ПІД ЧАС ПОВНОМАСШТАБНОГО ВТОРГНЕННЯ

Анотація

Міграція українців за кордон під час повномасштабної війни відбувається в умовах обмеження перетину державного кордону для чоловіків призовного віку. Це суттєво впливає на структуру вимушеної міграції з України впродовж років війни, проте не визначає її повністю. Метою статті є комплексний аналіз вимушеної міграції українських чоловіків за кордон, визначення її місця у загальній структурі вимушеної міграції населення України. Наукова новизна статті полягає у формуванні цілісного емпіричного профілю українських чоловіків-вимушених мігрантів, визначенні комплексу їх соціально-демографічних, економічних та поведінкових характеристик, а також у виявленні тенденцій їх еволюції впродовж повномасштабної війни. У дослідженні використано комплекс наукових методів: метод вибіркових обстежень, аналізу та синтезу, узагальнення, групування, порівняння. Дослідження ґрунтується на емпіричних даних, отриманих у ході чотирьох хвиль опитування вимушених мігрантів з України за кордоном (окрім РФ та Білорусі), проведених на замовлення Центру економічної стратегії у 2022, 2023, 2024 та 2025—2026 рр. Кожна хвиля опитування охопила по 1000 респондентів.

Встановлено, що впродовж років повномасштабної війни статевий склад вимушених мігрантів за кордоном зазнав помітних змін. У першій хвилі опитування (2022 р.) питома вага чоловіків серед українців за кордоном становила 16,2 %, а на початок 2026 р. вона зросла до 41,7 %. Зафіксовано асиметрії структурного складу вимушених мігрантів різних статей, зокрема за віком і кількістю дітей: серед чоловіків відносно більше осіб молодших і старших вікових груп, які на момент виїзду за кордон відповідно ще не підлягали або вже не підлягали мобілізаційним обмеженням; також спостерігається підвищена частка багатодітних батьків. Чоловіки-вимушені мігранти характеризуються вищим рівнем соціально-економічної інтеграції в країнах перебування порівняно з жінками. Вони частіше мають сформовані соціальні зв’язки, проживають разом із членами сім’ї, а також займають більш сприятливе становище на ринку праці: частіше здійснюють підприємницьку діяльність, працюють за здобутою спеціальністю або на посадах, що відповідають чи перевищують їхній попередній кваліфікаційний рівень.

Виявлено зміни у намірах щодо повернення на батьківщину залежно від статі вимушених мігрантів: на початковому етапі повномасштабної війни статистично значущих гендерних відмінностей у намірах повернення не спостерігалося, проте з часом вони стали виразними. Остання хвиля дослідження засвідчила, що чоловіки істотно частіше, ніж жінки, пов’язують своє майбутнє з проживанням за межами України. Отримані результати свідчать про необхідність урахування гендерних особливостей у процесі формування державної міграційної політики, насамперед політики повернення та реінтеграції вимушених мігрантів. Вони також можуть бути використані для прогнозування міграційної поведінки українських вимушених мігрантів і оцінювання потенціалу їхнього повернення після завершення війни.

ЛІТЕРАТУРА/ REFERENCES

1. Melnyk, R. (2025). New rules for women’s travel abroad: What has changed and what restrictions remain in force. Judicial-Legal Newspaper. https://sud.ua/uk/news/publication/ 361563-novye-pravila-vyezda-zhenschin-za-granitsu-chto-izmenilos-i-kakie-zapretydeystvuyut-dalshe

[Мельник, Р. (2025). Нові правила виїзду жінок за кордон: що змінилося і які заборони діють далі. Судово-юридична газета].

2. Light, M., & Kosals, L. (2026). A Privilege That Can Be Withdrawn: Regulation of Exit in Russia and Other Post-Soviet Republics. International Migration, 64(1), e70118. https://doi.org/10.1111/imig.70118.

3. Kogan, I., Kosyakova, Y., & Tubergen, F. V. (2025). Staying, Leaving, or Returning? Conflict Resolution Preferences and Migration among Ukrainian Women. Studies of Transition States and Societies, 17, 117—145. https://doi.org/10.58036/stss.v17i0.1336

4. Maxwell, C., Leybenson, M., & Yemini, M. (2024). Managing protracted displacement: How anchoring shapes ‘agency-in-waiting’ among middle-class Ukrainian female refu gees in Berlin. International Sociology, 39 (4), 445—461. https://doi.org/10.1177/02685809241252102

5. Baumann, M. D., & Archer, J. (2026). Experiences of externally displaced Ukrainian women: a longitudinal study of financial resilience recovery, economic behavioral decisions, and financial inclusion in displacement. Journal of International Humanitarian Action, 11 (6). https://doi.org/10.1186/s41018-025-00186-9

6. Kogan, I., & Kosyakova, Y. (2025). Cherchez l’homme? The wartime migration of men in Ukraine: Research note. Journal of International Migration and Integration, 27 (1), 287— 302. https://doi.org/10.1007/s12134-025-01297-3

7. Mazhak, I. (2023). Social determinants of health among Ukrainian refugee women in the Czech. NaUKMA Research Papers. Sociology, 6, 60—71. https://doi.org/10.18523/ 2617-9067.2023.6.60-71

[Мажак, І. (2023). Соціальні детермінанти здоров’я українських біженок у Чеській Республіці. Наукові записки НаУКМА. Соціологія, 6, 60—71].

8. Arefniia, S. (2025). A cross-cultural study of the adaptation of Ukrainian women and women from other countries to new living conditions abroad. Organizational Psychology. Economic Psychology, 37 (4), 7—20. https://doi.org/10.31108/2.2025.4.37.1

[Арефнія, С. (2025). Крос-культурне дослідження особливостей адаптації до нових умов життя за кордоном українських жінок та жінок з інших країн. Організаційна психологія. Економічна психологія, 37 (4), 7—20].

9. Centre for Economic Strategy (2025). What motivates women to stay in Ukraine? https://ces.org.ua/women-staying-in-ukraine [Центр економічної стратегії (2025) Що мотивує жінок залишатися в Україні?].

10. Centre for Economic Strategy (2023). Refugees from Ukraine: who are they, how many are there, and how can they be returned? https://ces.org.ua/who-are-ukrainian-refugeeresearch/

[Центр економічної стратегії (2023). Біженці з України: хто вони, скільки їх та як їх повернути?].

11. Centre for Economic Strategy (2023). Refugees from Ukraine: Who Are They, How Many Are There, and How Can They Be Repatriated? The Second Wave of the Survey. https:// ces.org.ua/refugees-from-ukraine-ukr-final-report/

[Центр економічної стратегії (2023). Біженці з України: хто вони, скільки їх та як їх повернути? Друга хвиля дослідження].

12. Centre for Economic Strategy (2024). Ukrainian refugees: Future abroad and plans for return. The third wave of the survey. https://ces.org.ua/ukrainian_refugees_third_wave_ research/

[Центр економічної стратегії (2024). Українські біженці. Майбутнє за кордоном та плани на повернення. Третя хвиля дослідження].

13. Centre for Economic Strategy (2025). Ukrainian refugees after three years abroad: the fourth wave of the survey. https://ces.org.ua/refugees_fourth_wave/

[Центр економічної стратегії (2025). Українські біженці після трьох років за кордоном. Четверта хвиля дослідження].

14. Centre for Economic Strategy (2026). Ukrainian Refugees After Four Years Abroad. The Fifth Wave of the Survey. https://ces.org.ua/ukrainian-refugees-fifth-wave/

[Центр економічної стратегії (2026). Українські біженці після чотирьох років за кордоном. П’ята хвиля дослідження].

15. Organisation for Economic Co-operation and Development (2026). Ukraine’s strategic response to the displacement crisis. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/9b773da4-en

16. UNN (2025, October). After the lifting of the ban on men aged 18—22 leaving the country, the number of Ukrainians fleeing to Germany increased almost tenfold — Welt. https:// unn.ua/en/news/after-the-lifting-of-the-ban-on-men-aged-18-22-leaving-the-countrythe-number-of-ukrainians-fleeing-to-germany-increased-almost-tenfold-welt

17. Cassarino, J. P. (2004). Theorising return migration: The conceptual approach to return migrants revisited. International Journal on Multicultural Societies, 6 (2), 253–279.