РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ БІЖЕНЦІВ СТАРШОГО ВІКУ В НІМЕЧЧИНІ: РЕЗУЛЬТАТИ РОЗВІДКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Анотація

Повномасштабна війна РФ проти України окрім безпосередньої загрози життю спричинила проживання мільйонів українців в умовах гострого та хронічного стресу, що впливає на фізичне та психічне здоров’я та істотно знижує резильєнтність людини. Усі люди більшою або меншою мірою підпадають під дію стресу, проте існують відносно уразливіші соціально-демографічні групи (через вік, стан здоров’я, життєві обставини, зокрема вимушену міграцію тощо) або в разі поєднання декількох обтяжувальних чинників. Зміни стійкості та вплив на здоров’я важко виміряти об’єктивно, тому особливого значення набувають опитування, що використовують результати суб’єктивних самооцінок. Попри неможливість припинити дію стресу в умовах війни важливо вимірювати стійкість людей, здатність протистояти несприятливим чинникам й відновлюватись після припинення їх впливу для адекватної оцінки ситуації у конкретній групі та розробки заходів, спрямованих на підвищення резільєнтності.

Метою дослідження є оцінювання рівня резильєнтності (стресостійкості) українських громадян віком 60 років і старше, які отримали тимчасовий захист у Німеччині, та виявлення вікових і гендерних особливостей адаптаційної спроможності до стресових факторів. Матеріалами для аналізу стали дані опитування за шкалою BRS українських громадян у віці 60 років і старше (53 особи), які на момент дослідження (січень—лютий 2026 р.) перебували у Німеччині у статусі тимчасового захисту. Для порівняння використано дані фокус-групи молодших респондентів у віці 20—59 років з числа українських біженців (12 осіб), а також мешканців Чернівецької області (14 осіб старше 60 років, які з початку війни продовжують проживати на території України, опитані одночасно з респондентами у Німеччині). У ході дослідження встановлено низьку резильєнтність українських біженців у Німеччині. Середня оцінка того, як респонденти характеризують власні реакції на стресові події і проблеми, спроможність їх переживати та повертатись до норми після припинення дії, становила 2,5 бала. Спостерігалась незначна диференціація за віком: нижчими оцінки резильєнтності виявились для опитаних у відносно молодшій групі 60—69 років: 2,3 проти 2,8 бала у групі старше 70 років. Виявлено певну гендерну розбіжність: за всіма віковими підгрупами чоловіки, що тимчасово проживали у Німеччині, оцінювали свою стресостійкість вище за жінок (2,9 бала проти 2,3 бала відповідно). Чоловіки у віці старше 60 років, котрі мешкали у Чернівецькій області, також оцінювали власну стійкість вище за жінок (3,0 та 2,2 бала відповідно).

Об’єктивні обмеження щодо можливості забезпечення репрезентативності вибірки обумовили розвідковий характер дослідження. Проте отримані результати добре кореспондуються з іншими дослідженнями з цієї тематики і тому дають підстави зробити висновок щодо їх достовірності та рекомендувати використання Brief Resilience Scale (BRS) для швидкого оцінювання ресурсів, що можуть сприяти стійкості, розвивати й тренувати резильєнтність окремих людей і колективів. Результати оцінювання можуть бути застосовані для відслідковування змін у часі та відображення результатів утручань.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. Gladun, O. M. (Ed.). (2020). Population of Ukraine. Demographic trends in Ukraine in 2002—2019. NAS of Ukraine. https://idss.org.ua/arhiv/population.pdf

[Гладун, О. М. (Ред.). (2020). Населення України. Демографічні тенденції в Україні у 2002—2019 рр. НАН України].

2. State Statistics Service of Ukraine (2022). Natural population movement of Ukraine for 2021: Statistical collection. https://ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/2022/zb/06/zb_ prn_2021.pdf

[Державна служба статистики України (2022). Природний рух населення України за 2021 рік: Статистичний збірник].

3. Self-help techniques for stress. WHO advice. Date of application (2026, February 29). Ministry of Health of Ukraine. https://moz.gov.ua/uk/tehniki-samodopomogi-pri-stresiporadi-vooz

[Техніки самодопомоги при стресі. Поради ВООЗ (2026, 29 лютого). МОЗ України].

4. Xavier, C. H., de Menezes, R. C .A., Chianca, D. A. Jr., Fontes, M.A. P., & Crestani, C. C. (2022). Editorial: Stress-Related Diseases and Dysfunctions. Front Physiol. 13:896842. https://doi:10.3389/fphys.2022.896842.

5. Lisova, O. (2023, Desember 16). War has turned our stress into chronic stress: how to deal with it. Mirror of the week. https://zn.ua/ukr/war/vijna-peretvorila-nash-stres-na-khronichnijjak-iz-tsim-uporatisja.html

[Лісова, О. (2023, 16 груд.). Війна перетворила наш стрес на хронічний: як із цим упоратися. Дзеркало тижня].

6. Techniker Krankenkasse (26.11.2025) Stressreport 2025. https://www.tk.de/resource/blo b/2207446/19c9824592652569ea05973fbdc1b6c9/tk-stressreport-2025-data.pdf

7. Gradus Research (August 2024). Wartime survey of Ukrainian society / tenth wave. https://gradus.app/uk/open-reports/wartime-survey-ukrainian-society-tenth-wave/

8. Gradus Research (2026, February 02). Stress in Europe and Ukraine: Young People’s Perceptions of Life. https://gradus.app/en/open-reports/stress-in-europe-and-ukraineyoung-peoples-perceptions-of-life/

[Дослідницька компанія Gradus (2026, Лютий 02). Стрес в Україні та Європі: як війна змінює сприйняття життя молоддю].

9. Wessler, B. S., Kent, D. M. & Konstam, M. A. (2020). Fear of Coronavirus Disease 2019-An Emerging Cardiac Risk. JAMA Cardiol. 5, 981. https://doi: 10.1001/jamacardio.2020.2890

10. Nalbandian, A., Sehgal, K., Gupta, A., Madhavan, M. V., McGroder, C. & Stevens, J. S. et al. (2021). Post-acute COVID-19 Syndrome. Nat. Med, 27, 601—615. https://doi:10.1038/ s41591-021-01283-z

11. Ette, A., Rumpf, K. O., & Spieß, C. K. (Eds.) (2025). Ukrainian Refugees in Germany Developments and Changes in Socio-Demographic Structures, Families, Participation, and Return. https://www.bib.bund.de/Publikation/2025/pdf/Ukrainian-Refugees-inGermany.pdf?__blob=publicationFile&v=2

12. Buchcik, J., Kovach, V. & Adedeji, A. (2023). Mental health outcomes and quality of life of Ukrainian refugees in Germany. Health and quality of life outcomes. 21, 23. https://doi. org/10.1186/s12955-023-02101-5

13. Young, M., Benmarhnia, T., Han, B. H., & Alshawabkeh, L. (2022). Epidemiology of cardiovascular disease and its risk factors among refugees and asylum seekers: Systematic review and meta-analysis. International journal of cardiology. Cardiovascular risk and prevention, 12, 200126. https://doi.org/10.1016/j.ijcrp.2022.200126

14. Rynhach, N., & Hanif, F. (2023). The Problem of Arterial Hypertension among Ukrainian Refugees in Germany: A View from Bonn. In: V. M. Zhdan, V. P. Lysak, I. A. Holovanova, etc. (Eds.). Materials of the VII All-Ukrainian Scientific and Practical Conference with International Participation “Poltava Public Health Days”. Poltava State Medical University. Р. 125—128.

15. United Nations (UN).The pandemic has triggered a significant rise in anxiety and depression, particularly among young people. The Sustainable Development Goals Report 2022. https://unstats.un.org/sdgs/report/2022/goal-03/

16. Scoglio, A. A. J., & Salhi, C. (2021). Violence Exposure and Mental Health Among Resettled Refugees: A Systematic Review. Trauma, Violence, & Abuse, 22 (5), 1192—1208. https://doi.org/10.1177/1524838020915

17. Broll, J., Schäfer, S. K., & Chmitorz, A. et al. (2024). Psychometric properties of the German version of the brief resilience scale in persons with mental disorders. BMC Psychiatry, 24, 631. https://doi.org/10.1186/s12888-024-06062-x

18. Smith, B., Dalen, J., Wiggins, K., Tooley, E., Christopher, P. & Bernard, J. (2008). The Brief Resilience Scale: Assessing the Ability to Bounce Back. International journal of behavioral medicine, 15, 194—200. https://doi:10.1080/10705500802222972

19. Furstova, J., Kascakova, N., Polackova Solcova, I., Hasto, J., & Tavel, P. (2022). How Czecho-Slovakia Bounces Back: Population-Based Validation of the Brief Resilience Scale in Two Central European Countries. Psychological reports, 125 (5), 2807—2827. https://doi.org/10.1177/00332941211029619

20. Eurostat (2025, March 10). 4.3 million under temporary protection in January 2025. https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/ddn-20250310-2

21. Eurostat (2026, March 10). Temporary protection for 4.38 million in January 2026. https://ec.europa.eu/eurostat/web/products-eurostat-news/w/ddn-20260310-1

22. Kosyakova, Y., Rother, N. & Zinn, S. (Eds.). (2025). Living Conditions and Participation of Ukrainian Refugees in Germany: Findings from the IAB-BAMF-SOEP Survey of Refugees (Research Report 51). Nuremberg. Federal Office for Migration and Refugees. https://doi.org/10.48570/bamf.fz.fb.51.en.2025.ukrgefl.1.0

23. World Health Organization (2020). Doing what matters in times of stress: an illustrated guide. World Health Organization. https://iris.who.int/handle/10665/331901

24. Libanova, E. M. (Ed.). (2025). Institutional support for the resilience of the Ukrainian economy. Kharkiv. FOP Liburkina L. M. https://salo.li/7B1376C

[Лібанова, Е. М. (Ред.). (2025). Інституційне забезпечення резильєнтності економіки Ук раїни. Харків. ФОП Лібуркіна Л. М.].

25. The International Stress Management Association (2026). About International Stress Awareness Week. https://isma.org.uk/isma-international-stress-awareness-week