СІМЕЙНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ: НОВІ ПІДХОДИ ДО ЇЇ РОЗБУДОВИ І РЕАЛІЗАЦІЇ

Автор(и)

  • Світлана Аксьонова Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України https://orcid.org/0000-0003-0516-9078
  • Борис Крімер Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України

Ключові слова:

Україна, сімейна політика, пронаталістська політика, принципи і підходи до сімейної політики

Анотація

Упродовж усієї історії існування сімейна політика здебільшого демонструвала готовність реагувати на нові виклики, тенденції, перспективи, зміни. У контексті євроінтеграційного поступу України державна сімейна політика має здійснюватись із дотриманням принципів та цінностей ЄС, задокументованих у його Директивах, регламентах, рекомендаціях. Ці принципи частково вже враховані у більшості впроваджених в Україні стратегічних документів. Однак невпинні суспільні трансформації спонукають до перегляду окремих підходів формування та реалізації сімейної політики. Метою представленого дослідження є висвітлення нових підходів до подальшої розбудови і реалізації сімейної (насамперед пронаталістської) політики в Україні, враховуючи досвід країн ЄС і демографічні зміни. Новизна роботи полягає у тому, що визначено та охарактеризовано нові підходи у сімейній політиці в Україні. У дослідженні було використано такі методи: аналіз і синтез наукової інформації, систематизація й узагальнення досвіду щодо сімейної політики у розвинених країнах світу і в Україні, бібліографічний аналіз тощо. Серед запропонованих підходів: неприпустимість жодного тиску, примусу у процесі прийняття репродуктивних рішень, повага до індивідуального вибору, але поряд з цим формування відповідального ставлення до рішень з питань репродуктивних планів, материнства/батьківства, організації сімейного життя, що має базуватись на інформованості та обізнаності щодо наслідків прийнятих рішень. Важливими характеристиками сімейної політики мають стати підтримка сім’ї не на окремих етапах її розвитку, а впродовж усього сімейного шляху; її комплексність, супроводжувана різноманітністю інструментів та напрямків, узгодженістю між ними і з іншими політиками, своєчасністю змін та послідовністю у діях поряд з постійним удосконаленням політики. У процесі оцінювання заходів сімейної політики варто поєднувати об’єктивні показники з суб’єктивними оцінками, надаючи перевагу суб’єктивним у випадку суперечливих результатів. Державні виплати на дітей необхідно розглядати виключно як інвестиції у їх розвиток, а не як стимулювання народжень. Дотримання цих та інших принципів і підходів не лише сприятиме підвищенню рівня сімейної політики, але й позитивно впливатиме на формування довіри суспільства до держави. Стаття виконана в рамках НДР «Повоєнна демографічна політика України» (шифр: ІІІ-59-24), має дискурсивний характер і запропонована для подальшого обговорення.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. Bahle, T. (2023). Family policies in long-term perspective. In: M. Daly et al. (Eds.). The Oxford Handbook of Family Policy Over the Life Course. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780197518151.013.6

2. Kurylo, I. O., & Aksyonova, S. Yu. et al. (2023). Population of Ukraine. Demographic situation during the first thirty years of independence. Kyiv. https://doi.org/10.15407/978-966-00-1899-0

[Курило, І. О., & Аксьонова, С. Ю. та ін. (2023). Населення України: нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності.

3. United Nations Population Fund (UNFPA) (2025). State of world population 2025: The real fertility crisis — The pursuit of reproductive agency in a changing world. https://doi.org/10.18356/9789211591576

4. Šmeringaiová, M., & Bleha, B. (2026). Conceptual ambiguity, geographic bias and gender gap in research on family policy. Sage Open, 16 (1). https://doi.org/10.1177/21582440251412461

5. Daly, M. (2020). Conceptualizing and analyzing family policy and how it is changing. In: Nieuwenhuis, R. & Van Lancker, W. (Eds.). The Palgrave Handbook of Family Policy. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-54618-2_2

6. Chiara, S., & Wolfgang, K. (2010). Can we identify intergenerational policy regimes in Europe? European Societies, 12, 675—696. https://doi.org/10.1080/14616696.2010.483006

7. Lynch, P. J. (2009). Age in the welfare state: The origins of social spending on pensioners, workers and children. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511606922

8. Eydal, G. B., & Rostgaard, T. (Eds.). (2018). Handbook of Family Policy. Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781784719340

9. Van Winkle, Z. (2020). Family policies and family life course complexity across 20thcentury Europe. Journal of European Social Policy, 30 (3), 320—338. https://doi.org/10.1177/0958928719880508

10. Daly, M. et al. (Eds.). (2023). Introduction: Family change, family life courses, and family policy. In: The Oxford Handbook of Family Policy Over the Life Course. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780197518151.002.0010

11. Hašková, H., & Dudová, R. (2021). Children of the state? The role of pronatalism in the development of Czech childcare and reproductive health policies. In: Intimacy and Mobility in an Era of Hardening Borders. Gender, Reproduction, Regulation, 181—198. Manchester University Press. https://doi.org/10.7765/9781526150226.00019

12. European Commission (2013). Investing in children: Breaking the cycle of disadvantage. https://eur-lex.europa.eu/EN/legal-content/summary/investing-in-children-breakingthe-cycle-of-disadvantage.html

13. European Commission (2017). European Pillar of Social Rights. https://employmentsocial-affairs.ec.europa.eu/policies-and-activities/european-pillar-social-rights-buildingfairer-and-more-inclusive-european-union_en

14. European Commission (2017). The European Pillar of Social Rights in 20 principles. https://employment-social-affairs.ec.europa.eu/policies-and-activities/european-pillar-socialrights-building-fairer-and-more-inclusive-european-union/european-pillar-social-rights20-principles_en

15. European Commission (2023). Demographic change in Europe: A toolbox for action. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX:52023DC0577

16. Directive (EU) 2019/1158 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on work-life balance for parents and carers (2019). Official Journal of the European Union. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32019L1158&from=EN

17. Government Portal (2025). The European Child Guarantee as Part of Ukraine’s European Integration Progress. https://www.kmu.gov.ua/news/yevropeiska-harantiia-dlia-diteichastyna-ievrointehratsiinoho-postupu-ukrainySluzhba

[Урядовий портал (2025). Європейська гарантія для дітей — частина євроінтеграційного поступу України].

18. Dorsi, D., & Villa, D. (2020). Zconomy: How Gen Z Will Change the Future of Business. Yakaboo Publishing. Kyiv.

[Дорсі, Д., & Вілла, Д. (2020). Zкономіка: як покоління Z змінює майбутнє бізнесу. Пер. з англ. Yakaboo Publishing].

19. Dumanska, V. P. (2015). Responsible parenthood: theoretical aspect. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika, 3 (25), 75—86. https://doi.org/10.15407/dse2015.03.016

[Думанська, В. П. (2015) Відповідальне батьківство: теоретичний аспект. Демографія та соціальна економіка. 3 (25), 75—86].

20. Krimer, B. O. (2019). Policy of support for single parents: current state and development prospects. Demography and Social Economy, 2 (36), 39—51. https://doi.org/10.15407/dse2019.02.039

[Крімер, Б. О. (2019). Політика сприяння одиноким батькам: сучасний стан та перспективи розвитку. Демографія та соціальна економіка, 2 (36), 39—51].

21. Neyer, G., & Andersson, G. (2008). Consequences of Family Policies on Childbearing Behavior: Effects or Artifacts? Population and Development Review, 34, 699—724. https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2008.00246.x

22. Vignoli, D., & Guetto, R. (2025). Policies and Fertility: Pronatalist vs. Structural Ap proaches. In: Schoen, R. (Еds). Advances in Social Demography. The Springer Series on Demographic Methods and Population Analysis, 59. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-89737-5_3

23. Rønsen, M. (2004). Fertility and family policy in Norway — A reflection on trends and possible connections. Demographic Research, 10, 265—286. https://doi.org/10.4054/DemRes.2004.10.10

24. Kyiv School of Economics (2024). National survey on public perception and awareness of social policy in Ukraine. https://www.unicef.org/ukraine/media/48646/file/KSE_MoSP_UNICEF_report_ Sociology_Ukr.pdf.pdf

[Київська школа економіки (2024). Національне опитування щодо сприйняття і обізнаності населенням соціальної політики в Україні].

25. Kurylo, I., & Aksyonova, S. (2023). The impact of objective and subjective factors on fertility in times of uncertainty. Demography and Social Economy, 2 (52), 21—39. https://doi.org/10.15407/dse2023.02.021

[Курило, І., & Аксьонова, С. (2023) Вплив об’єктивних і суб’єктивних факторів на народжуваність у періоди невизначеності. Демографія та соціальна економіка, 2 (52), 21—39].

 

Біографії авторів

Світлана Аксьонова, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України

канд. екон. наук, пров. наук. співроб.

Борис Крімер, Інститут демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України

канд. екон. наук, пров. наук. співроб.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-23

Як цитувати

Аксьонова, С. ., & Крімер, Б. (2026). СІМЕЙНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ: НОВІ ПІДХОДИ ДО ЇЇ РОЗБУДОВИ І РЕАЛІЗАЦІЇ. Демографія та соціальна економіка, 64(2), 22–38. вилучено із https://www.ojs.dse.org.ua/index.php/dse/article/view/297

Номер

Розділ

Демографічні процеси
Дата отримання 2026-04-13
Дата затвердження 2026-04-27
Дата публікації 2026-06-23

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>