СІМЕЙНА ПОЛІТИКА В УКРАЇНІ: НОВІ ПІДХОДИ ДО ЇЇ РОЗБУДОВИ І РЕАЛІЗАЦІЇ

Анотація

Упродовж усієї історії існування сімейна політика здебільшого демонструвала готовність реагувати на нові виклики, тенденції, перспективи, зміни. У контексті євроінтеграційного поступу України державна сімейна політика має здійснюватись із дотриманням принципів та цінностей ЄС, задокументованих у його Директивах, регламентах, рекомендаціях. Ці принципи частково вже враховані у більшості впроваджених в Україні стратегічних документів. Однак невпинні суспільні трансформації спонукають до перегляду окремих підходів формування та реалізації сімейної політики. Метою представленого дослідження є висвітлення нових підходів до подальшої розбудови і реалізації сімейної (насамперед пронаталістської) політики в Україні, враховуючи досвід країн ЄС і демографічні зміни. Новизна роботи полягає у тому, що визначено та охарактеризовано нові підходи у сімейній політиці в Україні. У дослідженні було використано такі методи: аналіз і синтез наукової інформації, систематизація й узагальнення досвіду щодо сімейної політики у розвинених країнах світу і в Україні, бібліографічний аналіз тощо. Серед запропонованих підходів: неприпустимість жодного тиску, примусу у процесі прийняття репродуктивних рішень, повага до індивідуального вибору, але поряд з цим формування відповідального ставлення до рішень з питань репродуктивних планів, материнства/батьківства, організації сімейного життя, що має базуватись на інформованості та обізнаності щодо наслідків прийнятих рішень. Важливими характеристиками сімейної політики мають стати підтримка сім’ї не на окремих етапах її розвитку, а впродовж усього сімейного шляху; її комплексність, супроводжувана різноманітністю інструментів та напрямків, узгодженістю між ними і з іншими політиками, своєчасністю змін та послідовністю у діях поряд з постійним удосконаленням політики. У процесі оцінювання заходів сімейної політики варто поєднувати об’єктивні показники з суб’єктивними оцінками, надаючи перевагу суб’єктивним у випадку суперечливих результатів. Державні виплати на дітей необхідно розглядати виключно як інвестиції у їх розвиток, а не як стимулювання народжень. Дотримання цих та інших принципів і підходів не лише сприятиме підвищенню рівня сімейної політики, але й позитивно впливатиме на формування довіри суспільства до держави. Стаття виконана в рамках НДР «Повоєнна демографічна політика України» (шифр: ІІІ-59-24), має дискурсивний характер і запропонована для подальшого обговорення.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. Bahle, T. (2023). Family policies in long-term perspective. In: M. Daly et al. (Eds.). The Oxford Handbook of Family Policy Over the Life Course. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780197518151.013.6

2. Kurylo, I. O., & Aksyonova, S. Yu. et al. (2023). Population of Ukraine. Demographic situation during the first thirty years of independence. Kyiv. https://doi.org/10.15407/978-966-00-1899-0

[Курило, І. О., & Аксьонова, С. Ю. та ін. (2023). Населення України: нариси про демографічний стан країни у перше тридцятиріччя незалежності.

3. United Nations Population Fund (UNFPA) (2025). State of world population 2025: The real fertility crisis — The pursuit of reproductive agency in a changing world. https://doi.org/10.18356/9789211591576

4. Šmeringaiová, M., & Bleha, B. (2026). Conceptual ambiguity, geographic bias and gender gap in research on family policy. Sage Open, 16 (1). https://doi.org/10.1177/21582440251412461

5. Daly, M. (2020). Conceptualizing and analyzing family policy and how it is changing. In: Nieuwenhuis, R. & Van Lancker, W. (Eds.). The Palgrave Handbook of Family Policy. Palgrave Macmillan. https://doi.org/10.1007/978-3-030-54618-2_2

6. Chiara, S., & Wolfgang, K. (2010). Can we identify intergenerational policy regimes in Europe? European Societies, 12, 675—696. https://doi.org/10.1080/14616696.2010.483006

7. Lynch, P. J. (2009). Age in the welfare state: The origins of social spending on pensioners, workers and children. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511606922

8. Eydal, G. B., & Rostgaard, T. (Eds.). (2018). Handbook of Family Policy. Cheltenham, UK: Edward Elgar Publishing. https://doi.org/10.4337/9781784719340

9. Van Winkle, Z. (2020). Family policies and family life course complexity across 20thcentury Europe. Journal of European Social Policy, 30 (3), 320—338. https://doi.org/10.1177/0958928719880508

10. Daly, M. et al. (Eds.). (2023). Introduction: Family change, family life courses, and family policy. In: The Oxford Handbook of Family Policy Over the Life Course. Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oxfordhb/9780197518151.002.0010

11. Hašková, H., & Dudová, R. (2021). Children of the state? The role of pronatalism in the development of Czech childcare and reproductive health policies. In: Intimacy and Mobility in an Era of Hardening Borders. Gender, Reproduction, Regulation, 181—198. Manchester University Press. https://doi.org/10.7765/9781526150226.00019

12. European Commission (2013). Investing in children: Breaking the cycle of disadvantage. https://eur-lex.europa.eu/EN/legal-content/summary/investing-in-children-breakingthe-cycle-of-disadvantage.html

13. European Commission (2017). European Pillar of Social Rights. https://employmentsocial-affairs.ec.europa.eu/policies-and-activities/european-pillar-social-rights-buildingfairer-and-more-inclusive-european-union_en

14. European Commission (2017). The European Pillar of Social Rights in 20 principles. https://employment-social-affairs.ec.europa.eu/policies-and-activities/european-pillar-socialrights-building-fairer-and-more-inclusive-european-union/european-pillar-social-rights20-principles_en

15. European Commission (2023). Demographic change in Europe: A toolbox for action. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/HTML/?uri=CELEX:52023DC0577

16. Directive (EU) 2019/1158 of the European Parliament and of the Council of 20 June 2019 on work-life balance for parents and carers (2019). Official Journal of the European Union. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/PDF/?uri=CELEX:32019L1158&from=EN

17. Government Portal (2025). The European Child Guarantee as Part of Ukraine’s European Integration Progress. https://www.kmu.gov.ua/news/yevropeiska-harantiia-dlia-diteichastyna-ievrointehratsiinoho-postupu-ukrainySluzhba

[Урядовий портал (2025). Європейська гарантія для дітей — частина євроінтеграційного поступу України].

18. Dorsi, D., & Villa, D. (2020). Zconomy: How Gen Z Will Change the Future of Business. Yakaboo Publishing. Kyiv.

[Дорсі, Д., & Вілла, Д. (2020). Zкономіка: як покоління Z змінює майбутнє бізнесу. Пер. з англ. Yakaboo Publishing].

19. Dumanska, V. P. (2015). Responsible parenthood: theoretical aspect. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika, 3 (25), 75—86. https://doi.org/10.15407/dse2015.03.016

[Думанська, В. П. (2015) Відповідальне батьківство: теоретичний аспект. Демографія та соціальна економіка. 3 (25), 75—86].

20. Krimer, B. O. (2019). Policy of support for single parents: current state and development prospects. Demography and Social Economy, 2 (36), 39—51. https://doi.org/10.15407/dse2019.02.039

[Крімер, Б. О. (2019). Політика сприяння одиноким батькам: сучасний стан та перспективи розвитку. Демографія та соціальна економіка, 2 (36), 39—51].

21. Neyer, G., & Andersson, G. (2008). Consequences of Family Policies on Childbearing Behavior: Effects or Artifacts? Population and Development Review, 34, 699—724. https://doi.org/10.1111/j.1728-4457.2008.00246.x

22. Vignoli, D., & Guetto, R. (2025). Policies and Fertility: Pronatalist vs. Structural Ap proaches. In: Schoen, R. (Еds). Advances in Social Demography. The Springer Series on Demographic Methods and Population Analysis, 59. Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-031-89737-5_3

23. Rønsen, M. (2004). Fertility and family policy in Norway — A reflection on trends and possible connections. Demographic Research, 10, 265—286. https://doi.org/10.4054/DemRes.2004.10.10

24. Kyiv School of Economics (2024). National survey on public perception and awareness of social policy in Ukraine. https://www.unicef.org/ukraine/media/48646/file/KSE_MoSP_UNICEF_report_ Sociology_Ukr.pdf.pdf

[Київська школа економіки (2024). Національне опитування щодо сприйняття і обізнаності населенням соціальної політики в Україні].

25. Kurylo, I., & Aksyonova, S. (2023). The impact of objective and subjective factors on fertility in times of uncertainty. Demography and Social Economy, 2 (52), 21—39. https://doi.org/10.15407/dse2023.02.021

[Курило, І., & Аксьонова, С. (2023) Вплив об’єктивних і суб’єктивних факторів на народжуваність у періоди невизначеності. Демографія та соціальна економіка, 2 (52), 21—39].