РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПОЛІТИКИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В КРАЇНАХ КОЛИШНЬОЇ ЮГОСЛАВІЇ, ЩО ПЕРЕЖИЛИ КОНФЛІКТИ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

Анотація

Повномасштабне вторгнення РФ у 2022 р. призвело до суттєвого зниження доступності медичних послуг в Україні через порушення функціонування закладів охорони здоров’я (руйнування або обмеження режиму роботи в умовах небезпеки для життя, браку електро-, водо- та теплопостачання), дефіциту кадрів (унаслідок загибелі або вимушеної міграції медичних працівників). Війна порушила ключові процеси громадського здоров’я, зокрема вакцинацію та санітарно-епідеміологічний нагляд, погіршила фізичне та ментальне здоров’я населення, спричинила зростання передчасної смертності, якій можна було б запобігти. У повоєнний період Україна неминуче зіткнеться з наслідками руйнування інфраструктури та виснаження ресурсів, що зумовлює необхідність урахування досвіду інших країн із відновлення системи охорони здоров’я та реалізації демографічної політики. Тому для України є актуальним досвід країн колишньої Югославії, які в 1991—2001 рр. пережили серію збройних конфліктів. Метою цієї статті є узагальнення висновків наукових публікацій про впровадження конкретних програм і реформ системи охорони здоров’я, реалізованих у країнах колишньої Югославії, в яких відбувалися воєнні дії наприкінці ХХ ст.; виокремлення спільних для різних країн причин більшої чи меншої результативності реформ системи охорони здоров’я; пошук і формулювання прийнятного для України досвіду. Це дослідження було здійснене методом систематичного пошуку наукових публікацій у бібліографічних базах даних PubMed та Web of Science, а також у GoogleScholar за критерія ми відповідності меті цього дослідження та повноти аналізу реформ. Також виконано контент-аналіз нормативно-правової бази країн колишньої Югославії. Виявлено, що успішні реформи систем охорони здоров’я мали спільні риси: запровадження обов’язкового медичного страхування, зміцнення первинної медичної допомоги та реалізацію цільових національних програм профілактики й лікування неінфекційних захворювань. Досвід Словенії продемонстрував, що перехід до соціального страхування, розвиток первинної ланки та послідовна політика у сфері неінфекційних захворювань можуть забезпечити стале зниження смертності. Показано, що країни, де реформи не дали очікуваних результатів, характеризувались хронічним недофінансуванням, неефективним використанням ресурсів без глибоких організаційних змін, збереженням неформальних платежів і відтоком медичних кадрів. Високі показники смертності від причин, яким можна запобігти, свідчать не лише про дефіцит інвестицій, а й про слабкість комунікації з населенням щодо профілактики та своєчасного звернення по допомогу. Додатковими бар’єрами для стратегічного розвитку стали політична нестабільність і часта зміна керівництва галузі. На основі аналізу досвіду повоєнних реформ систем охорони здоров’я у країнах колишньої Югославії можна запропонувати для України: максимально швидке відновлення універсального охоплення послугами охорони здоров’я з акцентом на ланці первинної медичної допомоги; дієву співпрацю у процесі відбудови системи охорони здоров’я центральної влади, місцевого самоврядування та вітчизняних професійних асоціацій; своєчасне аргументоване звернення по допомогу до міжнародних донорів та її раціональне використання; організацію ефективних заходів фі зичної і психологічної реабілітації; розробку і впровадження кампаній для підвищення інформованості населення з питань здоров’я та усвідомлення відповідальності за власне здоров’я.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. Uppsala Conflict Data Program (2026). https://ucdp.uu.se/

2. Attacks on Health Care in Ukraine (2026). https://www.attacksonhealthukraine.org/

3. Wilkens, J., Harris, M., & Kolesnyk, P. (2025). Primary health care in Ukraine is acornerstone in both health reform and response to the full-scale invasion. Scandinavian Journal of Primary Health Care, 43 (2), 255—257. https://doi.org/10.1080/02813432.2025.2477787

4. Bogale, B., Scambler, S., Mohd Khairuddin, A. N., & Gallagher, J. E. (2024). Health system strengthening in fragile and conflict-affected states: A review of systematic reviews. PLoSONE, 19 (6), 1—33. https://doi.org/10.1371/journal.pone.0305234

5. Jawad, M. et al. (2021). Implications of armed conflict for maternal and child health: A regression analysis of data from 181 countries for 2000—2019. PLoS Medicine, 18 (9), 1—18. https://doi.org/10.1371/journal.pmed.1003810

6. Chol, C. et al (2018). Health system reforms in five sub-Saharan African countries that experienced major armed conflicts (wars) during 1990—2015: a literature review. Global Health Action, 11 (1), 1—15. https://doi.org/10.1080/16549716.2018.1517931

7. Chi, P. C., & Urdal, H. (2018). The evolving role of traditional birth attendants in maternal health in post-conflict Africa: A qualitative study of Burundi and northern Uganda. SAGE Open Medicine, 1—9. https://doi.org/10.1177/2050312117753631

8. Mbaeyi, C. (2023). Polio vaccination activities in conflict-affected areas. Human Vaccines & Immunotherapeutics, 19 (2), 1—8. https://doi.org/10.1080/21645515.2023.2237390

9. Baig, R., Aborode, A. T., & Novman, S. at al. (2022). COVID-19 vaccination in conflictaffected areas in Nigeria: challenges and recommendations. Medicine, Conflict and Survival, 38 (1), 13—19. https://doi.org/10.1080/13623699.2021.2017441

10. Pattanshetty, S., Dsouza, V. S., & Shekharappa, A. et al. (2024). A Scoping Review on Malaria Prevention and Control Intervention in Fragile and Conflict-Affected States (FCAS): A Need for Renewed Focus to Enhance International Cooperation. Journal of Epidemiology and Global Health, 14 (1), 4—12. https://doi.org/10.1007/s44197-023-00180-7

11. United Nations, Department of Economic and Social Affairs, Population Division (2024). World Population Prospects 2024, Online Edition. https://population.un.org/wpp/

12. Transitional Justice in the Former Yugoslavia (2009). ICJT.org. International Center for Transitional Justice. https://www.ictj.org/sites/default/files/ICTJ-FormerYugoslavia-JusticeFacts-2009-English.pdf

13. Albreht, T. et al. (2016). Slovenia: health system review. Health Systems in Transition, 18 (3), 1—207. https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/200a7130-e888-456a8c27-5112360083fc/content

14. Integrated, person-centred primary health care produces results: case study from Slovenia (2020). Copenhagen: WHO Regional Office for Europe. https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/28d994bb-94c0-49a1-abdb-7b66c6e269b5/content

15. Zavod za zdravstveno zavarovanje Slovenije (2025). https://www.zzzs.si/en/about-us/

16. Albreht, T. et al. (2009). Slovenia: health system review. Health Systems in Transition, 11 (3), 1—168. http://www.hpi.sk/Documents/HIT/Slovenia_2009.pdf

17. Johansen, A., Vrackob, P., & West, R. (2020). The evolution of community-based primary health care, Slovenia. Bulletin of the WHO, 98 (5), 353—359. http://dx.doi.org/10.2471/BLT.19.239616

18. Albreht, T. et al. (2021). Slovenia: health system review. Health Systems in Transition, 23 (1), i-188. https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/21e0bc6e-cc04-4b28-b3b8-e1de9c8d2ecf/content

19. Voncina, L. et al. (2006). Croatia: health system review. Health Systems in Transition, 8 (7), 1—108. https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/9241bd18-31c5-44a5-9815-a3382adc54a2/content

20. Croatia Smoking Ban Restarts on April 9 (2010). Balkan Insight. https://balkaninsight.com/2010/03/11/croatia-smoking-ban-restarts-on-april-9/

21. Satylganova, A. (2016). Better noncommunicable disease outcomes: challenges and opportunities for health systems. Croatia Country Assessment. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe. https://www.researchgate.net/publication/315493980_Better_noncommunicable _disease_outcomes_challenges_and_opportunities_for_health_systems_Croatia_ Country_Assessment_Copenhagen_WHO_Regional_Office_for_Europe_2016

22. Ivankovic, A. et al. (2010). Health Status of Population in Federation of Bosnia and Herzegovina in 15 Years of Transitional Period. Collegium Antropologicum, 34, Suppl. 1, 325—333. https://hrcak.srce.hr/51788

23. Masic, I. et al. (2006). Health Care System in Federation of Bosnia and Herzegovina. Materia Socio Medica, 18 (4), 212—218. https://www.researchgate.net/profile/Izet-Masic/publication/257359509_Health_Care_System_ in_federation_of_Bosnia_and_Herzegovina/links/00b7d5250317238d9f000000/Health-Care-System-in-federation-of-Bosnia-andHerzegovina.pdf

24. Hodgetts, G., Brown, G., & Batić-Mujanović, O. et al. (2020). Twenty-five years on: revisiting Bosnia and Herzegovina after implementation of a family medicine development program. BMC Family Practice, 21, Art. 7, 1—12. https://doi.org/10.1186/s12875-020-1079-4

25. Health Systems in Action: Bosnia and Herzegovina (2022). European Observatory on Health Systems and Policies. WHO. https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/70491093-87da-4c27-8a1a-880eef7af631/content

26. Bjegovic-Mikanovic, V. et al. (2019). Serbia: health system review. Health Systems in Transition, 21 (3). https://iris.who.int/bitstreams/3aa04311-94f3-4211-9471-b083684b3151/download

27. Awareness, attitudes, and behavior toward non-communicable diseases in Ukraine in 2024 (2024). Research agency CBR (Consumer and Business Research) as part of the Ukrainian-Swiss project “Act for Health”. https://www.actforhealth.in.ua/materialy/obiznanist-stavlennya-i-povedinka-shchodo-neinfekciynih-zahvoryuvan-v-ukrayini-u2024-roci

[Обізнаність, ставлення і поведінка щодо неінфекційних захворювань в Україні у 2024 році (2024). Компанія CBR (Consumer and Business Research) у межах україношвейцарського проєкту «Діємо для здоров’я»].

28. Kunitz, S. J. (2004). The Making and Breaking of Yugoslavia and Its Impact on Health. American Journal of Public Health, 94 (11), 1894—1904. https://doi.org/10.2105/AJPH.94.11.1894

29. Scepanovic, L. (2023). Health personnel and the reform of primary health care in Montenegro. Serbian Journal of the Medical Chamber, 4 (1), 27—40. https://doi.org/10.5937/smclk4-42596

30. Knezevic, R. (2015). Montenegro. In: Economic crisis, health systems and health in Europe, 445—447. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/n/whohps41/pdf/

31. Mosca, I., & Tille, F. (2025). Health Systems in Action (HSiA) Insights — Montenegro, Copenhagen: European Observatory on Health Systems and Policies, WHO Regional Office for Europe. https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/7f5a6e58-f5dc4400-a45c-1543bd05d368/content

32. Milevska Kostova, N. et al. (2017). The Former Yugoslav Republic of Macedonia: health system review. Health Systems in Transition, 19 (3). https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/62d8e90f-c309-4204-b352-826c5bafd422/content

33. Milevska Kostova, N. et al. (2024). North Macedonia: health system review. Health Systems in Transition, 26 (6). https://iris.who.int/server/api/core/bitstreams/caa115d0-3bb6-4f87-9386-6b9e1078b28c/content