ВПЛИВ СКЛАДОВИХ ІНДЕКСУ ЩАСТЯ НА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ СУСПІЛЬСТВА

Анотація

У статті розкрито питання вимірювання складових індексу щастя та їх зв’язку із резильєнтністю суспільства. Дослідження спирається на ідеї поведінкової економіки щодо важливості отримання нових знань закономірностей та суб’єктивних чинників поведінкових стратегій людей для формування політики та ухвалення рішень як в умовах криз та стресових ситуацій, так і для побудови довгострокових стратегій резильєнтного розвитку суспільства. Особливо актуальні ці питання для України, яка перебуває у стані довготривалої кризи (війна, руйнування, людські втрати). Люди стикаються з психологічними травмами, нестабільністю та невизначеністю. В цих умовах важливо розуміти, які поведінкові форми допомагають зберігати стійкість, адаптуватися та відновлюватися на індивідуальному та колективному рівнях. Україна не лише має виборювати своє теперішнє, але й будувати фундамент майбутнього. У цьому сенсі резильєнтність — не повернення до старого, а створення нової моделі життя із суспільством, яке здатне адаптуватися до викликів, де панує довіра, згуртованість та громадянська відповідальність.

Метою статті є виявлення можливих шляхів впливу на поведінкові стратегії людей задля покращання їх благополуччя та забезпечення резильєнтного розвитку суспільства. Розглянуто основні методологічні засади вимірювання людського щастя, використовувані на міжнародному рівні, дана характеристика та особливості визначення окремих показників. На основі даних багаторічних міжнародних досліджень здійснено аналіз загальних тенденцій показників та зроблено акцент на суб’єктивних вимірниках, що характеризують відчуття свободи, довіри та готовності допомагати іншим людям, а також емоційний стан людей. Виявлено певні міжкраїнні особливості та закономірності, зроблено спробу встановити та пояснити фактори впливу і взаємозв’язки різних показників. Виявлено, що такі риси, як-от взаємодопомога, довіра, адаптивність та емоційна стійкість значно впливають на показники щастя й уможливлюють зберігати високий рейтинг навіть в умовах криз і потрясінь. Соціальна підтримка та згуртованість дають змогу людям не відчувати себе одинокими та мати відчуття захищеності. Залученість до громадської діяльності дає відчуття сенсу життя. Дуже важливим аспектом є також гнучкість та адаптивність, уміння впоратись із змінами без стресів та надмірної тривожності. Довіра до інших людей і до держави напряму пов’язана із відчуттям щастя та благополуччя. У дослідженні використано методи узагальнення інформації, історичних порівнянь та аналогій, вторинного аналізу доступних статистичних даних, аналіз розподілу даних за природними розривами (Natural Breaks Classification), кореляційний аналіз, графічний метод. На основі проведеного дослідження та досвіду інших країн запропоновано загальні рекомендації для побудови стратегії резильєнтного розвитку України.

REFERENCES / ЛІТЕРАТУРА

1. VanderWeele, T. J., Johnson, B. R., & Bialowolski, P. T. et al. (2025). The Global Flourishing Study: Study Profile and Initial Results on Flourishing. Nat. Mental Health, 3, 636— 653. https://doi.org/10.1038/s44220-025-00423-5

2. The Declaration of Independence (July 4, 1776). https://www.ruhr-uni-bochum.de/gna/ Quellensammlung/02/02_declarationofindependence_1776.htm

3. Durkheim, E. (1897). Der Selbstmord. Suhrkamp taschenbuch wissenschaft. https:// ru.scribd.com/document/382692647/07-1-1-Durkheim-Der-Selbstmord

4. Diener, E. (1984). Subjective well-being. Psychological Bulletin, 95 (3), 542—575. https://doi.org/10.1037/0033-2909.95.3.542

5. Seligman, M. E. P. (2018). Th e Hope Circuit: A Psychologist’s Journey from Helplessness to Optimism. PublicAff airs.

6. World Happiness Report (2025). https://www.worldhappiness.report

7. Tsygvintsev, I. (2025). Political Socialization and Subjective Happiness of Generation Z In Ukraine: The Impact of War, Institutional Trust and the Information Environment. Political Studies, 1 (9), 137—153. https://doi.org/10.53317/2786-4774-2025-1-7

[Цигвінцев, І. (2025). Політична соціалізація та суб’єктивне щастя покоління Z в Україні: вплив війни, довіри до державних інституцій та інформаційного сере довища. Пοлітичні дослідження, 1 (9), 137—153].

8. Schwartz, B. (2004). The Paradox of Choice: Why More Is Less. Harper Collins Publishers.

9. Bauman, Z. (2000). Liquid modernity. Polity Press. https://giuseppecapograssi.wordpress. com/wp-content/uploads/2014/01/bauman-liquid-modernity.pdf

10. Dunn, E., Norton, M. (2013). Happy Money: The Science of Happier Spending. New York: Simon & Schuster.

11. Smith, J. A., Newman, K. M., Marsh, J., Keltner, D. (2020). The Gratitude Project. How the Science of Thankfulness Can Rewire Our Brains for Resilience, Optimism, and the Greater Good. New Harbinger Publications

12. Kramer, A. E. (2025). Why Anticorruption Watchdogs Are at the Heart of Ukraine’s Unrest. The New York Times Company. https://www.nytimes.com/2025/07/24/world/europe/ ukraine-protests-corruption-zelensky-military-spending.html

13. Rwanda anti-corruption policy (2012). Republic of Rwanda. Office of the Ombudsman www.ombudsman.gov.rw/index.php?eID=dumpFile&t=f&f=30702&token=adb4fb7dde 310a9010741bdedd60735547c6c3b2

14. Bhutan: Glück, Klima- und Naturschutz als nationaler Wert (2023). WWF Deutschland. https://www.n-tv.de/wirtschaft/Ist-Glueck-wirklich-wichtiger-als-Geld-article25442269.html

15. Riley, E. J. (2021). Sharedness as Belonging: Hospitality, Inclusion, and Equality among the Layene of Senegal. Religion and Society; New York, 12 (1), 191—202. https://doi.org/10.3167/arrs.2021.120115