ВОЛОНТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ТА НАРОЩУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В ГРОМАДАХ (на прикладі однієї з громад Київської області)

Автор(и)

  • Лілія Головко Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України https://orcid.org/0000-0002-3372-764X
  • Таміла Головко Український державний університет імені Михайла Драгоманова

DOI:

https://doi.org/10.15407/dse2023.04.028

Ключові слова:

волонтерська діяльність, резильєнтність, соціальний капітал, згуртованість, довіра, допомога, громада, волонтерська група

Анотація

Актуальність статті зумовлена визначенням аспектів резильєнтності громад у воєнний період. З моменту повномасштабного вторгнення російських військ підвищилась волонтерська діяльність у громадах України. Зростання народного супротиву стало однією із причин створення нових волонтерських угрупувань, посилення діяльності благодійних структур неформального сектору. Зміна мотиваційних рис активної частини населення громад деокупованих територій сприяла масовості волонтерства та ініціативності створення і надання різноманітних волонтерських послуг. Метою даної статті є дослідження особливостей формування соціальної згуртованості, резильєнтності та нарощування соціального капіталу в контексті діяльності волонтерського угрупування громади. Новизною є представлення й аналіз результатів анкетного опитування волонтерської групи однієї із громад Київської області. Проаналізовано результати опитування, які стали підґрунтям для визначення резильєнтості та можливостей нарощування соціального капіталу в Немішаївській селищній територіальній громаді. Опитування проводилось у кінці січня — на початку лютого 2023 р., у ньому взяли участь 63 респонденти. Обґрунтовано причини створення угрупування, визначено його значимість у згуртуванні населення, форму ванні довіри до волонтерських структур завдяки системності подання прозорої звітності та наявності постійного зворотного зв’язку з окремими підрозділами ЗСУ, яким надається безпосередня допомога волонтерами групи. Зокрема: плетіння маскуваль них сіток, виготовлення харчових наборів швидкого приготування, пошиття маскувальних костюмів, виготовлення бліндажних свічок та мініпічок, збір донатів на закупівлю позашляховиків, медикаментів та засобів гігієни тощо. Визначені особливос ті діяльності групи з моменту її створення в червні 2022 р. по сьогодні. Акцентована увага на використанні наявних та формуванні нових ресурсів соціального капіталу громади, значимості логістичних ланцюгів, соціальних зв’язків між структурами неформального сектору як Немішаївської громади, так і за її межами. Визначено ймовірні причини зниження волонтерської активності в угрупуванні та запропоновані напрями удосконалення діяльності волонтерської групи, що сприятимуть посиленню її резильєнтності, зростанню волонтерської активності. Сформовані висновки щодо ефективності роботи групи, запропоновані нові підходи та можливості удосконалення організаційної складової за рахунок підвищення професійного рівня волонтерського менеджменту та переходу до інституційної форми. На підвищення рівня активності волонтерської діяльності в громаді мають вплив трансформаційні зміни щодо більшого залучення молоді, що водночас сприяє підсиленню процесу їх соціальної інтеграції. Натомість наявність стресостійких структур неформального сектору в громадах з їх потужним соціальним капіталом є одним із вагомих пріоритетів у підвищенні спроможності територіальних громад, формуванні простору суспільної довіри та швидкої відбудови України у післявоєнний період.

ЛІТЕРАТУРА

  1. CAF World Giving Index. URL: https://www.cafonline.org/about-us/publications/2021- publications/caf-world-giving-index-2021 (дата звернення: 15.02.2023).
  2. Лібанова Е., Позняк О., Цимбал О. Масштаби та наслідки вимушеної міграції населення України внаслідок збройної агресії Російської Федерації. Демографія та соціальна економіка. 2022. № 48(2). С. 37—57. https://doi.org/10.15407/dse2022.02.037
  3. Заяць Т. А., Краєвська Г. О. Розвиток соціального капіталу територіальних громад в Україні. Економіка України. 2020. № 12. URL: http://economyukr.org.ua/?page_ id=723&lang=uk&aid=435 https://doi.org/10.15407/economyukr.2020.12.056 (дата звернення: 16.05.2023).
  4. Звонар В. П. Джерела та принципи розвитку соціального капіталу. Економіка України. 2021. № 1. С. 24—39. https://doi.org/10.15407/economyukr.2021.01.024
  5. Панькова О. В., Касперович О. Ю., Іщенко О. В. Розвиток волонтерської діяльності в Україні як прояв активізації соціальних ресурсів громадянського суспільства: специфіка, проблеми та перспективи. Український соціум. 2016. № 2. С. 25—40. https://doi.org/10.15407/socium2016.02.025
  6. Горєлов Д. М., Корнієвський О. А. Волонтерський рух: світовий досвід та українські громадянські практики: аналітична доповідь. К.: НІСД, 2015. 36 с.
  7. Івженко І. Б. Практичний аспект формування взаємодії систем органів місцевого самоврядування з волонтерськими рухами в процесі реалізації соціальної роботи. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Державне управління. 2018. Т. 29 (68). № 1. С. 188—194.
  8. Holovko, L., & Zvonar, V. The provision of social services to internally displaced persons in the communities of Ukraine. In: Transformation of economy, finance and management in modern conditions. Riga: Baltija Publishing, 2022. P. 295—309. https://doi.org/10.30525/ 978-9934-26-220-3-18
  9. Макарова О., Дутка Д. Волонтерський рух в Німеччині (сучасні аспекти). Демо гра фія та соціальна економіка. 2022. № 49(3). С. 89—101. https://doi.org/10.15407/dse2022.03.089
  10. Головко Л., Королик-Бойко Л. Українські біженці в Італії: діяльність та допомога Карітас та асоціації «МІСТ-ІЛЬ ПОНТЕ». Демографія та соціальна економіка. 2022. № 50(4). С. 75—89. https://doi.org/10.15407/dse2022.04.075
  11. Благодійність у час війни — кількісне дослідження. URL: https://zagoriy.foundation/ publications/blagodijnist-u-chasi-vijni-kilkisne-doslidzhennya/ (дата звернення: 15.02.2023).
  12. 2383 волонтера зареєструвалися у реєстрі Податкової у 2022 році. URL: https:// opendatabot.ua/analytics/volunteers-registry (дата звернення: 22.02.2023).
  13. Звонар В. П., Головко Л. В. Взаємодія форм соціального капіталу у структурі мереж громадянського суспільства: управлінський аспект. Статистика України. 2023. № 1. С. 92—102. https://doi.org/10.31767/su.1(100)2023.01.09
  14. Від волонтерства в громаді до створення благодійного фонду: досвід молодіжної ради Зборівської громади. Програма «U-LEAD з Європою». URL: https:// decentralization.gov.ua/news/15261 (дата звернення: 08.09.2023).

Біографії авторів

Лілія Головко, Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України

канд. екон. наук, старш. наук. співроб., старш. наук. співроб.

Таміла Головко, Український державний університет імені Михайла Драгоманова

магістр

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-01-08

Як цитувати

Головко, Л., & Головко, Т. (2024). ВОЛОНТЕРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ФАКТОР РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ТА НАРОЩУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО КАПІТАЛУ В ГРОМАДАХ (на прикладі однієї з громад Київської області). Демографія та соціальна економіка, 54(4), 38–54. https://doi.org/10.15407/dse2023.04.028

Номер

Розділ

Формування соціального капіталу